Філософія перекладу Барбари Кассен

26 лютого 2009 року в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» в межах студентсько-аспірантської конференції «Філософія: нове покоління. Діалог, комунікація, дискурс» відбудеться лекція французького філософа та філолога Барбари Каcсен «Філософія перекладу: мислити різними мовами». Усіх охочих запрошуємо на 10:30 у Конгрегаційну залу НаУКМА (Дослідницька бібліотека в Староакадемічному корпусі). Переклад із французької забезпечуватиме Володимир Єрмоленко (Центр міжкультурної комунікації НаУКМА).

Лекцію спільно організовують ініціативна група студентсько-аспірантської конференції «Філософія: нове покоління. Діалог, комунікація, дискурс», Центр європейських гуманітарних досліджень НаУКМА, Центр міжкультурної комунікації НаУКМА та Французький культурний центр.

Що таке переклад і як він допомагає розкрити потенціал мови? Який скарб і які можливості містяться у тому простому факті, що нині ми живемо у багатомовному світі? Про що свідчить ситуація «буксування» перекладу, неперекладності, асиметрії мов і чому ці феномени є радше шансом, ніж перепоною? Як філософія може осмислити глибинну багатомовність сучасного світу? Які загрози містяться у небезпеці всесвітнього домінування однієї мови? Нарешті, «непевна двозначність світу», яку провокує відсутність єдиної мови та єдиної матриці мислення, – це бар’єр чи шанс для людини? –
саме цих питань торкатиметься Барбара Кассен у своїй лекції.

Барбара Кассен – французький філолог і філософ. Народилася 24 жовтня 1947 року в місті Булонь-на-Сені. Нині вона – директор із досліджень у CNRS (Національний центр наукових досліджень). У своїх роботах Барбара Кассен розглядає феномени софістики та риторики, а також їх зв’язки з філософією.

Особливістю творчості Барбари Кассен є увага до співвідношення античної думки та сучасного світу. З 1990 до 1992 вона вела в «Сорбоні» колоквіум, присвячений цій тематиці, результатом чого стала збірка «Наші греки та їхні сучасники». Її докторську роботу 1995 року «Вплив софістики» присвячено зіставленню античних авторів (Гомер, Парменід, Горгій, Антифон, Аристотель) та сучасних (Фреґе, Гайдеґер, Лакан, Габермас). Деякі тексти згаданих грецьких мислителів вперше були видані французькою в перекладі Барбари Кассен. Давньогрецькій філософії присвячено й такі праці дослідниці, як «Насолода говорити: етюди з порівняльної софістики» та «Позиції софістики» (обидві 1986). Крім того, вона є автором роботи «Побачити Єлену повноцінною жінкою: від Гомера до Лакана» (2000).

Протягом 1990-х років Барбара Кассен керувала командою з близько ста дослідників, що класифікували філософські концепти, які походять із різних мов. Результатом цієї роботи став «Європейський словник філософій» (2004). 2006 року дослідниця опублікувала критичне видання про «Google» – «Google-Я: друга місія Америки».

Тривалий час Барбара Кассен разом із Аленом Бадью керувала виданням серій «Філософський порядок» і «Білінгви», а 2007 року вони започаткували серію «Розриви» («Ouvertures»), метою якої є «обмежити філософію через дослідження її рубежів».

Стихія та система перекладу

Інтернет-видання «ЛітАкцент» запрошує всіх небайдужих до справ українського перекладацтва доєднатися до круглого столу «Український переклад сьогодні: стихія проти системи?», присвяченого світлій пам’яті Анатолія Перепаді, що розпочнеться 17 лютого 2009 року о 15.00 в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», вул. Сковороди 2, корпус 1, аудиторія № 301.

Під час зустрічі обговорюватимуться найболючіші проблеми в сфері українського перекладацтва (які чинники впливають на домінування стихії чи системи? як унормувати процес і чи потрібно його унормовувати? перспектива чи безнадія чекає на нас? на кого орієнтуватися – вже досвідчених фахівців чи перекладачів початківців? на чию допомогу сподіватися – іноземних грантодавців, вітчизняних спонсорів, державну політику, ентузіазм ревнителів власної справи? тощо).

До участі в круглому столі запрошені:
представники посольств – Анн Дюрюфле (Франція), Ольга Гнатюк (Польща), Ольга Крекотень (США);
перекладачі – Ольга Сенюк, Віктор Шовкун, Дмитро Чередниченко, Дмитро Чистяк, Євгенія Кононенко, Зоя Борисюк, Володимир Єрмоленко, Микола Климчук, Петро Таращук, Сергій Борщевський, Ілля Стронґовський;
видавці – Олег Микитенко («Всесвіт»), Олег Жупанський («Юніверс»), Юлія Олійник («Темпора»), Сергій Пролєєв («Альтерпрес»), Леонід Фінберг («Дух і Літера»), Ксенія Сладкевич («Кальварія»), Ростислав Семків («Смолоскип»);
та інші непересічні особи у царині перекладацтва.

Модератори зустрічі – Костянтин Сігов (Центр європейських гуманітарних досліджень) та Володимир Панченко (Науковий центр досліджень сучасної літератури, інтернет-видання «ЛітАкцент»).

Тож чекаємо на вас, завжди відкриті до конструктивного полілогу!

Вітґенштайн повертається

(Мейл від Михайла Мінакова)

Шановні колеги!

Нагадую, що наступної суботи, 24 січня, ми відновлюємо роботу семінару з вивчення та перекладу "Логіко-філософського трактату".

Збираємось о 12:00 у першому корпусі НаУКМА, у 128 авдиторії.

Анонси Центру польських і європейських студій НаУКМА

1) UNDERGROUND TALKS

27 жовтня, понеділок, о 16.30
ЛЕКЦІЯ
професора Лешека Колянкевича
"Світ видовищ культури"

Лешек Колянкевич – культуролог, театрознавець, антрополог видовищ. Професор Варшавського університету, директор Інституту польської культури Варшавського університету, викладач Театральної академії у Варшаві. У 1973-1982 роках співпрацював з одним з найбільших театральних реформаторів ХХ століття, Єжи Гротовським, і його Театром Лабораторія. Редактор текстів Єжи Гротовського. Дослідник історії польського театру, автор численних статей і розвідок про сучасний театр, автор «Святого Арто» (монографія про Антонена Арто), антропологічної повісті-бестселеру «Самба з богами».

Лекція відбудеться у приміщенні Центру - підземелля 6 корпусу Академії, вул.Волоська 10


2) UNDERGROUND TALKS

КИЇВСЬКА РОЗМОВА ПРО ЛЬВІВ

- 28 жовтня, вівторок, о 14.00 - обговорення книги «Leopolis multiplex» та дискусія з приводу міської есеїстики та коментування міст в Україні. Розмова відбудеться за участю Юрка Прохаська, Ігоря Балинського (zaxid.net), Діани Клочко («Грані-Т») та Андрія Портнова.

- 28 жовтня, вівторок, о 16.30 – дискусія «Україна – це… Львів?»: розмова про галицьку регіональну ідентичність і ментальний образ Львова у сучасній українській прозі з Оленою Добош, Тамарою Злобіною та Юрком Прохаськом.
*  Львів: західна столиця України чи звичайне провінційне місто?
*  «Львів європейський» - історична реальність чи туристичний бренд?
*  «Львів мультикультурний»: чи хочуть львів’яни бачити своє місто різним – українським, польським, австрійським, радянським, російським? Діалог чи боротьба різних етнокультурних текстів Львова?
*  Львів сучасний - який він є? Консервативний центр економічно депресивного регіону чи молоде місто артистичної та інтелектуальної богеми?
*  І нарешті: чому так активно, наполегливо й елегантно проговорює себе Львів і чому мовчить Київ???


3) UNDERGROUND TALKS

Центр польських і європейських студій НаУКМА
у рамках
«БІЛОРУСЬКОГО ТИЖНЯ У ЦЕНТРІ»:
27 жовтня – 2 листопада

ЗАПРОШУЄ

29 ЖОВТНЯ, СЕРЕДА, о 15.00 – лекція стажера Центру, головного редактора часопису «Політична сфера» (Мінськ), керівника бакалаврської програми «Політологія та європейські дослідження» (ЄГУ, Вільнюс, Литва) Андрея Казакєвіча "Ідеологія, нація і влада: Білорусь у 1990-2008"

31 ЖОВТНЯ, П’ЯТНИЦЯ, о 16.30 – лекція стажера Центру, наукового співробітника Центру дослідження проблем євроінтеграції при Міжнародному Європейському гуманітарному університеті Дзяніса Мельянцова "Відносини Білорусі та ЄС у контексті євроатлантичної інтеграції регіону"


4) ДИСКУСІЇ З ПРИВОДУ ВИДАВНИЧИХ НОВИНОК

«Про що мова?»

29 жовтня, середа, 17.00

Геополітичні конфлікти та цивілізаційні війни,
перемовини, порозуміння і примирення
у сучасній філософії: „англоамериканці” VS „континентали” :

у книзі Саймона Крічлі
«Континентальна філософія: дуже короткий вступ»

про це і не тільки поговоримо з перекладачем книги Вадимом Менжуліним

 Чому філософські школи, напрямки, течії стають сектами та кланами?
 Якщо поступки, примирення й компроміси потрібні в політиці, то чи є вони так само необхідними й у філософії, гуманітарних дослідженнях і соціальних науках?
 Філософ на роздоріжжі: між іманентною критикою коментування і творчим витлумаченням. Чи має філософія третій шлях?
 Філософія: життєвий шлях чи професія? життєвий шлях і професія?
 Чи мають філософи біографії?


5) UNDERGROUND TALKS

30 жовтня, четвер, 16.00

КРУГЛИЙ СТІЛ

Роль національних еліт
у формуванні національних ідентичностей
на пострадянському просторі

 Якою є соціокультурна ідентичність правлячих еліт на пострадянському просторі і як це впливає на висунені ними проекти національної ідентичності?
 Якими є альтернативні проекти ідентичності у пострадянських суспільствах (моделі, пропаговані мистецькими, інтелектуальними, медійними чи політичними елітами)?
 У чому секрет успіху домінантної візії національної ідентичності?
 Якою є міра свободи вибору суспільством того чи іншого конструкту національної ідентичності та національної пам’яті на пострадянських теренах?

Будемо щиро раді усіх вас вітати у Центрі (підземелля 6 корпусу Академії, вул. Волоська 10).

Лоренс "Порнографія та непристойність": переклад

У часописі "Святий Володимир" (вип. 13, 2007) вийшов мій переклад есею Дейвіда Герберта Лоренса "Порнографія та непристойність". Lawrence.pdf

Кому потрібні переклади?

ДИСКУСІЯ
Кому в Україні потрібна якість перекладів?

Про це говоритимемо з перекладачами, видавцями і фахівцями у питаннях перекладу: Вікторією Наріжною, Богданом Логвиненком, Андрієм Мокроусовим, Тарасом Лютим, Володимиром Єрмоленком, Світланою Поваляєвою і Миколою Климчуком

- Чи є професійна етика перекладача запорукою якості перекладу?
- Чи існує потреба перекладати українською тексти, уже наявні на ринку в російських перекладах?
- Які вимоги ставлять перед перекладачами видавництва? У чому їх пріоритети: швидкість чи якість? Відповідність оригіналу чи доступність читачеві?
- Якість як бізнес-чинник: чи впливає якість перекладу на інтерес до нього читачів?
- Якими можуть бути важелі впливу громади на якість перекладів?

Центр польських і європейських студій НаУКМА,
14 жовтня, вівторок, 16.30

І знову Вітґенштайн

Відновлює роботу семінар із перекладу Вітґенштайнового "Трактату". На прохання трудящих, зустрічі відбуватимуться о 12:00 щосуботи.

Поки що коментування домовлено відкласти, оскільки для повноцінних коментарів бажано уявляти собі все семантичне поле того чи іншого терміна, а також робити "паралельні місця". Усе це стане можливим тільки після того, як буде завершено переклад.

Задля більшої ефективности всі базові терміни буде розподілено між учасниками семінару, кожен із яких "вестиме" те чи інше поняття впродовж усього перекладу. Наприкінці буде складено вітґенштайнівський "лексикон". І тільки після того візьмемося за коментування.

На наступне засідання (13 вересня) нічого готувати не треба, оскільки обговорюватиметься те, що вже перекладено. Водночас повідомляю, що мене не буде, оскільки на вихідні їду до Львова.

P.S. Дискурс нарешті набрав "сотню". Це сталося, може, і не так швидко, як того б хотілося, - за 7 місяців, але динаміка очевидна. Закликаю всіх нарощувати оберти та робити дискурс-драйв щораз потужнішим. Утім, висока швидкість дискурсу не повинна знижувати його комфорту. Чого всім і бажаю.

"Тартак" Даніеля Одії

8 вересня в книгарні «Є» відбудеться презентація книжки польського письменника Даніеля Одії «Тартак». Перекладач роману українською та автор передмови – Олександр Бойченко. Початок презентації – о 17 годині. На презентації читачі зможуть поспілкуватися як з автором, так і з перекладачем книжки.

У себе на батьківщині роман «Тартак» з’явився в 2003 році і вже наступного року був номінований на одну з найпрестижніших польський премій NIKE. Він став одним із найвідоміших романів сучасної польської літератури. Сьогодні цей роман став доступний українському читачеві.

… Що таке «польське пекло»? Яким воно постане перед українським читачем, який бачив «пекло» українське?

З передмови:
…Уявити собі «польське пекло» у виконанні Даніеля Одії…

Український читач нічого уявляти собі не мусить, він бачить, так би мовити, не гірше пекло на кожному кроці, навіть у Львові і Чернівцях, не кажучи вже про шахтарські поселення Дикого поля…

У спадок від комуністичного режиму полякам залишилася абревіатура PGR (Panstwowe Gospodarstwo Rolne) – щось на зразок нашого колгоспу чи радгоспу. І не лише абревіатура. Тобто самих пегеерів у нинішній Польщі, звичайно, вже немає, але деприсивні постпегеерівські села з недоруйнованими багатоквартирними коробками – є. Події роману Одії розгортаются в одному з таких безнадійних сіл, перед жителями якого щодня відкриваються дві головні можливості: заробити кілька злотих на тартаку (лісопилці) Йозефа Мислівського або пропити їх в «Обійсті» пані Маріолі. Прикметно, однак, що поняття вибору кожного з персонажів «Тартака» є вельми умовним. У тому сенсі, що вибирати вони, звісно, можуть, але врешті-решт виявляється, що це вибір не між перемогою і поразкою, а між кількома різновидами все тієї ж тотальної життєвої поразки.

Презентація в книгарні «Є» 8 вересня – перша презентація книжки Даніеля Одії «Тартак». Після неї відбудуться презентації в інших містах України: 9 вересня – у Чернівцях, 11 вересня – в Івано-Франківську, 12 вересня – у Львові.

Презентації проводяться за підтримки Польського інституту.

Адреса книгарні «Є»: вул. Лисенка, 3, ст. м. «Золоті Ворота».

Білоруський Віня-Пых

Віня-Пых знайшоўся!!! І він завітає до Києва!!!

14 серпня о 18 годині в Книгарні «Є» за підтримки творчої ініціативи “Білоруський десант” білоруський літератор та перекладач Віталь Воранаў та поет, директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Іван Малкович презентують білоруський переклад книжки про найулюбленішого ведмедика світу — Вінні-Пуха!!! А також розповідають про переклад дитячих книжок українською та білоруською мовами, про книговидавництво в Білорусі та Україні.

Колись Вінні Пух пообіцяв Крістоферу Робіну не забувати його ніколи, навіть коли йому буде 99 років. Сьогодні Вінні 82 роки, проте він все той же маленький ведмедик з нашого дитинства, який потребує дитячої уяви.

Ми запрошуємо Вас прийти на цю зустріч зі своїми ведмежатами, власними улюбленими вінні. Давайте разом привітаємо білоруського Віню-Пыха!!!

Про учасників презентації

Віталь Воранаў - літератор, перекладач, видавець. Народився 18 березня 1983 року у місті Мінськ. Співзасновник і керівник "Білоруського культурно-освітнього центру в Познані" і видавництва "Белы Крумкач". Студент Університету імені Адама Міцкевича і Західночеського Університету в Плзні. Переклав на білоруську мову "Чекаючи на Годо" Семюеля Бекета і "Вінні-Пуха" Алана Мілна. На даний час проживає і навчається в Чехії.

Іван Малкович — український поет та видавець, директор видавницва “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”. Автор поетичних збірок «Білий камінь» (1984), «Ключ» (1988), «Вірші» (1992), «Із янголом на плечі» (1997), “Вірші на зиму” (2006), кожна з яких ставала подією літературного процесу в Україні. Автор-упорядник понад 30 книжок для дітей, зокрема «Українська абетка», «Улюблені вірші».

Адреса Книгарні «Є»: вул. Лисенка, 3, ст. м. «Золоті Ворота».

Wittgenstein: перерва на роботу

Семінарів із перекладу "Трактату" найближчим часом не буде. Але на "канікули" всі учасники отримали певні завдання - зокрема, написати коментар до того, що вже перекладено. Кожному було виділено 20 тез. Треба вказати особливості перекладу тієї чи іншої тези (у тому числі термінологічні), спробувати її прояснити (проінтерпретувати), по змозі надати історикофілософські паралелі. При цьому варто враховувати й попередні коментарі (німецький і англійський, які є в Мінакова). Усі коментарі, так само, як і переклади, буде обговорено та зведено до єдиного формату (і формального, і змістового).

Wittgenstein: продовження

У суботу, 24 травня, відбулося чергове засідання, присвячене перекладові "Tractatus logico-philosophicus" Людвіґа Вітґенштайна. Є певні нововведення. По-перше, домовлено, що кожен із учасників бере собі декілька тез і пропонує свій варіант перекладу, який ми обговорюємо на засіданні. По-друге, цей переклад слід попередньо надіслати Михайлові Мінакову (бажано до четверга), щоб ми в суботу не витрачали час на набирання тексту, а тільки правили його.

Прохання до всіх, кого це стосується, взяти ці правила до уваги. Якщо хтось не був на засіданні, але хоче повправлятися в перекладі, звертайтеся до Мінакова, щоб він дав певний шматок тексту. Крім того, якщо хтось чітко знає, що в суботу прийти не зможе, повідомте про це М. А. (це потрібно для того, щоб він міг у разі потреби перерозподілити текст).

Семінар: Словник європейських філософій

У четвер, 22 травня, о 14.00 відбудеться наступний семінар проекту "Словник Європейських філософій".
План роботи:
1) дооповідь Андрія Баумейстера;
2) доповідь Ольги Кочерги "Особливості українського термінотворення".

Семінар відбудеться 22 травня о 14.00 в аудиторії І-314 НаУКМА (бібліотека кафедри філософії та релігієзнавства).

Семінар європейських філософій та обговорення перекладу

///Прийшло поштою. Сподіваюсь, доданий файл нормально прикріпився.

Шановні колеги!

Мені приємно повідомити, що в наступний четвер, 10 квітня, о 14.00 відбудеться перший семінар проекту
'Словник Європейських філософій'.

План роботи:
1) Обговорення перекладу статті Е.Балібара 'Âme (Esprit)'. Доповідач Олег Хома.
2) Особливості українського термінотворення. Доповідач Ольга Кочерга.
3) Дискусія.

Будь ласка, знайдіть в додатку текст перекладу, що виноситься на обговорення (перекладач Олег Хома).
Зверніть увагу: перекладач помітив кольором проблемні місця, а в кінці тексту є таблиця термінів.
Стаття проблемна і переклад цікавий. Запрошую всіх до обговорення. Якщо з'являються термінологічні або інші концептуальні міркування, не чекайте 10 квітня - запускайте так само по розсилці або просто скидайте мені.

Будь ласка, пропонуйте також терміни для дискусії та подальших обговорень!!!

Семінар відбудеться 10 квітня о 14.00 в аудиторії І-314 НаУКМА (бібліотека кафедри філософії та релігієзнавства).

Андрій Васильченко,координатор семінару
Ame_Mens1.doc

Трактат. Друга-третя зустрічі

Переклад рухається дедалі швидше, насамперед завдяки тому, що менше уваги приділяємо другорядним загалом стилістичним моментам й зосереджуємося на складних для розуміння термінах. Та й зі способом роботи вже більш-менш визначилися.

Der Fall домовилися перекладати як «випадок». Добре, що в українській мові зберігається спільнокореневість із дієсловом «падати», як це є й у німецькій. Остап узагалі запропонував перекласти першу тезу «Світ є все, що випада». Поки що взяли це запасним варіантом, аби все ж таки зберегти іменник. Мені також подобається в цьому перекладі те, що він нагадує про «випадання» однієї з багатьох можливостей, так само, як під час гри в кості. А от der Zufall переклали «випадковість» - допомагає те, що die Zufälligkeit, здається, в «Трактаті» не трапляється.

Згадали про інтерпретацію першої тези як відповіді Шопенгауерові, яким Вітгенштайн нібито захоплювався в юності. «Світ як воля та уявлення» починається зі взятої в лапки тези «Світ є моє уявлення».

Der Gegenstand – це в нас «предмет», das Ding – «річ». Найбільш очевидні й, напевно, найбільш вдалі варіанти перекладу. З die Tatsache також поклали не заморочуватися. Залишили «факт».

Sachen, які треба було відрізнити від Dingen, поки що перекладаємо як «справи». Відповідно й der Sachverhalt у нас «стан справ», а не «стан речей», як у Поповича.

Щодо тези 2.0121, де йдеться про логічний простір як простір можливостей, кожна з яких є фактом у логічному просторі, та про існування предметів лише в контексті поєднань із іншими предметами, М.А. зауважив, що співрозмовником цієї тези є Кант: так мало б виглядати переосмислення світу через категорії модальності.

Здається, ми не складаємо словник термінів під час перекладу, а дарма – треба би почати наступного разу. Але він, звісно, не завжди зможе зарадити, бо, як видається, те саме слово буденної мови Вітгенштайн може вживати і як термін, і в його звичному буденному значенні. Також, гадаю, мають бути якісь «Вітгенштайн-лексикони», варто пошукати, вони допоможуть.

Вітґенштайн, початок

Відбулося перше спільне читання Вітґенштайна. Участь брали десь чоловік 12, переважно студенти, хоча було й кілька аспірантів.

Мінаков підготувався добре: роздав усім оригінали, мав із собою український, російський і англійський авторизований переклади для порівняння, а також ноутбук, щоб записувати вже наш варіант перекладу. Щоправда, зразу ж виявилося, що дечого не вистачає: ідеться про програму "Словники України" (або якийсь аналог) для пошуку адекватних українських варіантів (у цій програмі є словник синонімів). Часом було складно "на ходу" підібрати якийсь український відповідник, якщо знайдений не задовольняв.

Взагалі було помітно, що Мінаков трохи недооцінює саме україномовний бік справи. Він навіть висловив таку тезу, що якщо нам доведеться обирати між точним відтворенням змісту (смислу, сенсу, значення :) тексту та граматичною правильністю, то граматикою можна пожертвувати заради адекватности. Не думаю, що це продуктивний підхід. Точність перекладу забезпечується саме мовними засобами, і наше завдання - дати найбільш наближене до оригіналу відтворення змісту тексту через використання можливостей української мови. Якщо ми максимально дослівно передаємо німецький текст, але при цьому він звучить по-німецьки (хоч і з українськими словами), навряд чи це можна вважати задовільним перекладом (а такі випадки трапляються). Мова - це наше обмеження, але водночас і наша перевага: ми маємо бути свідомі того, що часом українською не можна сказати чогось саме так, як іншими мовами, але разом із тим маємо знати всі можливості власної мови, щоб використовувати їх повною мірою. Саме тому я й пропонував користуватися в процесі читання-перекладу програмою зі словниками.

Ясно, що при перекладі філософської термінології варто бути дуже обережним і не зловживати синонімами з метою нібито уникнути тавтологій. Часом заміна терміна на синонім цілковито змінює зміст сказаного та відповідно дезорієнтує читача. Але ж є й протилежна небезпека: філософ у якихось місцях користується суто "повсякденною" мовою, не навантажною термінологічно, а ми ретельно відтворюємо якесь конкретне його слово тільки одним українським відповідником, не варіюючи та не вживаючи синонімів. Для прикладу можна навести хоча б слово, яким названо цей блог. Discours у французькій мові, звісно, має термінологічне значення, і тоді його, безумовно, слід перекладати як "дискурс". Але поза тим воно вживається й у повсякденній мові в значенні "розмова", "промова". Фраза "Він виголосив дискурс", мабуть, багатьом різатиме слух. Словом, у таких речах завжди треба зважати на контекст. Буквалізм тут не виправданий. Хоча при перекладі термінології він не завадить.

У спільному читанні ми просунулися не надто далеко, принаймні менше, ніж планував Мінаков: переклали тільки три перші абзаци передмови. Але, думаю, на наступних засіданнях ми прискоримося. Хоча, мені здається, до таких читань треба хоча б мінімально готуватися. Правда, значно сповільнює переклад обговорення тих чи інших аспектів тексту: на рівні слів усе зрозуміло, але ось перекласти так, щоб не спотворити думку Вітґенштайна (наприклад, не зробити його трансценденталістом або психологістом), - це проблема. Тут уже включаються інтерпретації та обговорення контекстів. Починає діяти класичне герменевтичне коло.

Найбільша проблема виникла зі словом Sinn (і це при тому, що в передмові його вжито не як термін). "Смисл", "зміст", "сенс" - кожен варіант має свої переваги та недоліки. Але принаймні ясно, що це не "значення" :) Словом, пропозиції приймаються.

Загалом роботу почато, і це вже добре. Бо в українських гуманітаріїв вічна проблема: вони зазвичай мають грандіозні плани, але до їх втілення не доходить. Тут якраз протилежний приклад. Участь Мінакова дає підстави сподіватися, що проект не загнеться на перших кроках. Ясно, що за два триместри (з нашими темпами) повністю перекласти "Трактат" не вдасться. Але побачимо, як воно буде.

Wittgenstein "Tractatus Logico-Philosophicus": спільне читання

До уваги аспірантів і студентів-старшокурсників НаУКМА!

15 березня 2008 року

(і далі щосуботи впродовж весняного та літнього триместрів)

об 11:30

відбуватиметься семінар зі спільного читання тексту

Ludwig Wittgenstein
"Tractatus Logico-Philosophicus"

Читання відбуватимуться на основі оригінального німецького тексту.

Мета читань – спробувати зрозуміти один із найважливіших філософських текстів ХХ ст. та підготувати основу для нового перекладу цього тексту українською.

Місце проведення семінару: НаУКМА, 4 корпус, авдиторія 318.

Семінар проводить доктор філософських наук, викладач кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА Михайло Мінаков.