Жадан і Ефіопія

(Мейл від Богдани Матіяш)

Друзі й колеги,

тішуся запросити Вас у п'ятницю 20 лютого о 17.00 на презентацію нової поетичної книжки Сергія Жадана "Ефіопія",
що відбудеться в Могилянці, в бібліотеці Антоновичів (25 читальна зала, другий поверх. вхід до бібліотеки через браму Староакадемічного корпусу. адреса: вул. Сковороди, 2)
Модератор зустрічі - Богдана Матіяш.

тепло запрошую і сподіваюся, що в п'ятницю зустрінемося.

Акцентуація на книжках

Книгарня «Є» та сайт «Літакцент»
запрошують Вас на церемонію нагородження переможців
книжкового рейтингу «Акцент року — 2008»,
яка відбудеться 6 лютого.

Початок – о 15.00.

Створення поля літературних координат – річ цікава і необхідна. Разом з тим, вона небезпечна для тих, хто дивиться на події у світі письменства з однієї, фіксованої, точки. Синусоїди моди та параболи внутрішнього росту-чи-падіння письменника – речі такі ж важливі для рейтингів та конкурсів, як талант і майстерність. Головна цінність літературного рейтингу – миттєвий знімок „тут і зараз", пошанування добрих книжок, врешті, розставляння бажаних акцентів.

Тож сайт „Літакцент" пропонує Вам фіналістів книжкового рейтингу 2008 року:

Номінація «Художня література»
1. Зарівна Теодозія. Вербовая дощечка. — К.: contrabanda.
2. Кіяновська Маріанна. Стежка вздовж ріки. — К.: Факт.
3. Мідянка Петро. Ярмінок. — К.: Факт.

Номінація «Гуманітаристика»
1. Грицак Ярослав. Життя, смерть та інші неприємності. — К.: Грані-Т.
2. Павлишин Марко. Ольга Кобилянська: прочитання. — Харків: Акта.
3. Слабошпицький Михайло. Веньямін літературної сім"ї. — К.: Ярославів Вал.

Книжку-невдаху, на яку чекає «Золота булька», буде названо безпосередньо під час церемонії. Suum quique – кожному своє.

М'яч і пітьма Остапа Сливинського

(отримано від Богдани Матіяш)

Друзі й колеги,

тішуся нагодою запросити Вас на київський вечір львівського поета Остапа Сливинського, в рамках якого відбудуться дві приємні події -
презентація нової книжки Остапа Сливинського "М'яч у пітьмі",
а також показ відеоарту від львівської режисерки Наталки Ільчук "Безтілесні коханці" (музика: Роман Бліхарський, хаоRa, текст: Остап Сливинський).

Усе це відбудеться в середу 26 листопада о 17.00
традиційно - в Могилянці, в бібліотеці Антоновичів (другий поверх, 25 читальна зала).
Всіх Вас тепло запрошую!

(а також прошу поширити цю інформацію між тих, кому вона може бути цікава)

і - трохи добрих слів про автора:

«Я відчуваю в поезії Остапа Сливинського велику начитаність, широту поетичного покрою і своєрідну урбаністичну епічність».
Іван Малкович

«Мова Остапових віршів стає дедалі світлішою, метафори розпадаються на звичні слова, що їх легко вимовляєш і повторюєш з насолодою. Це особливий різновид спрощених метафор, коли розумієш зроблені натяки, але водночас зовсім їх не потребуєш».
Сергій Жадан

«Поезія Сливинського і справді поза грою. Він тут чужинець, бо належить до іншої поетичної матриці, до європейського культурного ґештальту».
Андрій Бондар

Збіґнєв Герберт і його есеї

Посольство Республіки Польща та Книгарня “Є”
в рамках спільного проекту “Польська читальня”
запрошують 13 листопада о 18.00
на презентацію трьох збірок есеїв Збіґнєва Герберта,
що побачили світ у київському видавництві «Дух і літера», -
«Варвар у саду», «Лабіринт біля моря» і «Натюрморт із вудилом».

Цього року минають десяті роковини від дня смерті Збіґнєва Герберта. З цієї нагоди Сейм Польської Республіки в липні минулого року ухвалив оголосити 2008 рік Роком Герберта. В Україні ж у вересні цього року у видавництві «Дух і літера» побачили світ три книги есеїв Збіґнєва Герберта - «Варвар у саду», «Лабіринт біля моря» і «Натюрморт із вудилом».

У презентації беруть участь:
Андрій Павлишин, Сергій Яковенко, Леонід Фінберг, Костянтин Сігов, Оля Гнатюк.

Книжка «Варвар у саду», написана у 1958–1960 роках, вперше побачила світ у 1962 році. Уявна проща до витоків європейської культури починається біля шедеврів палеолітичного стінопису в печері Ляско, відтак провадить нас до дорійських храмів Пестума та римських пам’яток Арля, романських і готичних храмів Орвієто й Сієни, катедральних соборів і паркових комплексів Франції. Справжніми історичними симфоніями є нариси, присвячені долі альбіґойців і трагедії Провансу, злетові й падінню ордену тамплієрів і творчості поетового улюбленця, маляра П’єро делла Франческа.

Нариси, що ввійшли до книжки «Лабіринт біля моря», були написані на початку 1970-х років, проте переданий 1973 року у видавництво рукопис так і не був опублікований, бо комуністичне керівництво Польщі внесло Герберта у «чорні списки» заборонених авторів. Уперше книжка побачила світ уже після авторової смерті у 2000 році. В ній Герберт зосередився на європейській античності, сліди якої помітні на всьому континенті. Його захоплення Грецією та Римом народилося ще на уроках латинської мови в гімназії, відтак поет на власні очі побачив Кноський палац і Акрополь, гаї Олімпії та садибу Дельфійської віщунки, етруські пам’ятки Керветері, Тарквінії, Вольтерри та Веї, Римський Форум і Адріанів вал у далекій вітчизні бритів і саксів. Зі сторінок книжки до нас промовляють Перикл і Еванс, Фройд і львівський вчитель латини Ґжеґож Ясліковський.

Есеї книжки «Натюрморт із вудилом» були написані у другій половині 1970-х – 1980-х роках й відтак опубліковані польською, німецькою, голландською та англійською мовами у періодиці, а у постаті книжки вони вперше побачили світ 1993 року. В них Герберт спробував зрозуміти витоки «золотого віку» голландського мистецтва XVII століття, оповівши про повсякденне життя голландців, принади й складнощі буття в батьківщині свободи, рутинну працю великих художників і систему знаків, якими вони розмовляють із нащадками. Безіменні оборонці Лейдена та азартні жертви тюльпаноманії, художник Торентіус, від якого зберігся лише один образ, що правив за накривку для бочки з родзинками у британських королівських підвалах, і великий співець міщанства Терборх, сутяжник Спіноза, і навіжений батько ентомології Ян Свамердам, врешті, втілення голландської пересічності, торгівець тканинами Корнеліс Трост, – усі вони промовляють до нас живим голосом Герберта.

Адреса Книгарні «Є»: вул. Лисенка, 3 (ст. м. «Золоті Ворота»).

Новий Нобелівський лавреат із літератури

Отже, зустрічаймо. Наш новий герой - Жан-Марі Ґюстав Ле Клезіо.

В бліц-інтерв’ю після оголошення результатів голова академії назвав Ле Клезіо “дуже нетиповим французом”. Автор, за його словами, чотири роки прожив з індіанцями в Панамі, та й взагалі в нетрях Мексики чи Африки буває частіше, ніж у рідній Франції. Виходить якийсь прямо новий Гемінґвей, який пише про екологію та “екологію людської природи”. До речі, формулювання для вибору лауреата цього разу звучить преблизно так: “Автор нового спрямування, поетичних пригод і чуттєвого екстазу, дослідник людства поза і під впливом цивілізації”. Оригінал: “Аuthor of new departures, poetic adventure and sensual ecstasy, explorer of a humanity beyond and below the reigning civilization”.

Між іншим, на сайті премії триває опитування на тему: “Ви читали бодай щось із текстів Ле Клезіо?” Вгадайте результати.

(Узято з Трансліту).

Світова література vs. компаративістика

8 жовтня, середа

Лекція «Відмінність між радянською концепцією бачення світової літератури і західною концепцією "компаративістики"» Франсіса Клодона, директора Докторської школи університету Париж-12 (Франція). Організатор - Центр міжкультурної комунікації НаУКМА, тел. 8 068 198 70 92.

6-ий корпус НаУКМА (підвал), вул. Волоська, 10. Початок о 18:00.

Без Римарука...

Сьогодні помер один із моїх найулюбленіших поетів - Ігор Римарук. Кажуть, його збила машина. Світла пам'ять.

Узагалі 2008 рік виявився в цьому плані якимось аж надто "врожайним": Перепадя, Кожелянко, Покальчук, а тепер і Римарук. Нині ієрархії нібито не в моді, але все-таки не полишає відчуття, що відходять першорядні особистості. І якщо навіть відмовитися від розподілу "на перший-другий", то стосовно того, що фігури ці знакові, значні та значущі, думаю, ніхто не сперечатиметься.

Римарук умів писати густо, насичено, багатошарово. Цього він досягав не в останню чергу через залучення широких культурних контекстів і смислів, через апеляцію до фактів і артефактів культури. Причому йому не йшлося про банальне цитування тих чи інших "упізнаваних" текстів (у широкому розумінні), до чого часто вдаються т. зв. постмодерністи та що незрідка і вважають цим самим постмодернізмом (що більше цитуєш - бажано загальнодоступного, то більший постмодерніст). Римарук ніколи не був постмодерністом - це один із найвиразніших представників нашого запізнілого модернізму, який чи не найповніше виявився, мабуть, у 1970-х і 1980-х роках. Він був досить герметичний, як і більшість провідних модерністів 1980-х (Герасим'юк, Лишега, Москалець), через що його подекуди дуже важко читати: доводиться буквально продиратися. Так, інколи він досягав "глибини" просто через нагромадження погано поєднуваних слів, його образи подекуди надто штучні, а метафори - асоціативні понад усяку міру, настільки, що втрачається будь-яка можливість зібрати ці асоціації докупи. Одначе при цьому Римарукові вдавалося зберегти смак і стиль. Це був у повному розумінні слова стильний письменник, і Моренець недарма колись називав його найкращим стилістом сучасної української поезії. Стиль - це така припасованість двох слів, коли між ними неможливо (та й непотрібно) вставити третього. У Римарука, як на мене, це було. У зв'язку з цим згадується й визначення поезії, яке наводить Андрухович у своїй "Таємниці": поезія – це коли два слова зустрічаються одне з одним уперше. І це визначення передусім стосується саме Римарука. Можливо, через це його так незвично інколи читати. І відсьогодні по-іншому вже не буде...

Література та кіч

ДИСКУСІЇ З ПРИВОДУ ВИДАВНИЧИХ НОВИНОК

«Про що мова?»

«Про що мова» у новій книзі пані Тамари Гундорової «Література і кітч»
запитаймо у авторки, а також у почесних гостей розмови: п.Ростислава Семківа, п.Тараса Лютого, п.Анатолія Дністрового.

24 вересня, середа, о 17.00.

+ «Кітчева», «низька» й «низова», «популярна» і «масова» «народна» й «загальнонародна», «демократична» і «традиційна» культури: як у цьому не загубитися? якими є точки перетину і зв’язки між цими поняттями?

+ Відколи можемо святкувати народження кітчу: від ототожнення кантівських «Красивого» і «Піднесеного» романтиками? від секуляризації модерного мистецтва? від бажання не читати «незрозумілих метрів»-Джойса і Пруста? від повоєнного суспільства споживання і мистецтва-як-товару?

+ Кітч як (медійна і промислова) естетизація щоденно-буденного світу ціною деестетизації-профанування Мистецтва???

+ Кітч – це: невинне тиражування вдалих мистецьких марок? шляхетний спосіб, у який висока культура транслює широкому загалові свої здобутки? чи підступна підміна дійсності образом щасливого суспільства на пінокківському Острові Дурнів?

+ «Особливості національного кітчування»: статус кітчу у колонізованій культурі, або Чи боїться Україна Проні Прокопівни та Вєрки Сердючки?

Центр польських і європейських студій, підземелля 6 корпусу НаУКМА, вул.Волоська, 10.

Програма Київської барикади

19 вересня

З 10.00 до 17.00 – паралельні поетичні читання по найкрутіших вузах м. Києва;

Національний університет "Києво-Могилянська академія"
17:00, Читальна зала №25, другий корпус (вул. Г. Сковороди, 2. Вхід через стару браму академічного корпусу)
Сергій Жадан представляє: «Далекий схід України»
Учасники: Сергій Жадан (м.Харків), Олена Заславська (м.Луганськ), Олександр Демченко (м.Донецьк), Олексій Чупа (м.Донецьк).

Київський національний університет ім. Шевченка
14:00, Інститут журналістики (вул. Мельникова, 36/1)
«Смолоскипівська гвардія»
Учасники: Павло Коробчук (м.Київ), Олесь Корж (м.Київ), Роман Скиба (м.Київ), Олег Короташ (м.Київ)

11:30, Інститут філології, жовтий корпус (бул. Тараса Шевченка, 14)
«Слемери»
Учасники: Хаданович Андрій (м.Мінськ, Білорусь), Полежака Артем (Харків-Київ), Онищенко Сергій (м.Харків), Абдурахимов В’ячеслав (м.Харків)

Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"
12:00, Читальна зала №12 бібліотеки КПІ (пр. Перемоги, 37)
Олександр Ірванець представляє Малу східно-волинську школу (м. Житомир)
Учасники: Олександр Ірванець (м.Ірпінь), Горобчук Богдан-Олег (Київ-Житомир), Стахівська Юлія (м.Житомир), Здорик Роман (м.Житомир), Кавун Вероніка (м.Житомир)

12.30, Корпус №25, 10 ауд. (Вул. Володимирська, 7)
«Харківська школа»
Учасники: Олег Коцарев (м.Харків), Катріна Хаддад (м.Харків), Ростислав Мельників (м.Харків), Олена Шпілевська (м.Харків).

Національний авіаційний університет
13:30, Читальна зала літератури з українознавства НТБ НАУ (пр. Космонавта Комарова 1, корпус №8)
«Жіноча навала»
Учасники: Поваляєва Світлана (м.Київ), Тетяна Савченко (м.Запоріжжя), Богдана Матіяш (м. Київ), Іра Цілик (м. Київ), Лариса Радченко (м.Львів), Олена Степаненко (м.Київ)

Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова
11:00, Корпус №1, ауд. 8 (вул. Тургенівська, 8/14, гуманітарний корпус)
«Західний фронт молодої поезії»
Учасники: Пантюк Сергій (м.Київ), Любка Андрій (м.Ужгород), Кукула Анатолій (м.Львів), Семенчук Григорій (м.Тернопіль), Васьків Оксана (м.Львів)

19.00 - Головний Київський слем (Києво-Могилянська академія, галерея «Підвал», вул. Іллінська, 9)
Учасники: Світлана Поваляєва (м.Київ), Павло Коробчук (м.Київ), Андрій Любка (м.Ужгород), Олексій Чупа (м.Донецьк), Юлія Рій (м.Київ), Владислав Волочай (м.Київ), Анатоль Кукула (м.Львів), Олександр Демченко (м.Донецьк), Андрій Хаданович (м.Мінськ), Лариса Радченко (м.Львів), Олена Шпілевська (м.Харків), Ярослав Мінкін (м.Луганськ), Сергій Онищенко (м.Харків), Вячеслав Абдурахимов (м.Харків).
Ведучий: Артем Полежака


20 вересня

10.00 – «Поетичні стрільби» (виїзд учасників для вправ з кулеметом, автоматом, пістолетом).

З 19.30 до 22.30 – «Ніч поезії», (Михайлівська площа)
Безсонням страждатимуть: С.Жадан (м.Харків), О.Ірванець (м.Ірпінь), І.Драч (м.Київ), С.Пантюк (м.Київ), Р.Скиба (м.Київ), С.Поваляєва (м.Київ), Г.Крук (м.Львів), А.Полежака (м.Харків-Київ), П.Коробчук (м.Київ), а також поети з Києва, Харкова, Львова, Ужгорода, Донецька, Запоріжжя, Хмельницького, Житомира та інших міст.


21 вересня

16.00 – «Поетична вітрянка» - читання з повітряної кулі із захмарної висоти (Майдан Незалежності)
Учасники: Д.Лазуткін, І.Драч (м.Київ), С.Пантюк (м.Київ), Р.Скиба (м.Київ), С.Поваляєва (м.Київ), Г.Крук (м.Львів), А.Полежака (м.Харків-Київ), П.Коробчук (м.Київ), а також поети з Києва, Харкова, Львова, Ужгорода, Донецька, Запоріжжя, Хмельницького, Житомира та інших міст.

20.00 – «Барикадівська літвечірка» в арт-клубі «44» (вул. Хрещатик, 44)
В програмі: поезія від літераторів, що виживуть після фестивалю, електронний музон від «Hvoya» та український блюзон від «CheckPoint»

"Тартак" Даніеля Одії

8 вересня в книгарні «Є» відбудеться презентація книжки польського письменника Даніеля Одії «Тартак». Перекладач роману українською та автор передмови – Олександр Бойченко. Початок презентації – о 17 годині. На презентації читачі зможуть поспілкуватися як з автором, так і з перекладачем книжки.

У себе на батьківщині роман «Тартак» з’явився в 2003 році і вже наступного року був номінований на одну з найпрестижніших польський премій NIKE. Він став одним із найвідоміших романів сучасної польської літератури. Сьогодні цей роман став доступний українському читачеві.

… Що таке «польське пекло»? Яким воно постане перед українським читачем, який бачив «пекло» українське?

З передмови:
…Уявити собі «польське пекло» у виконанні Даніеля Одії…

Український читач нічого уявляти собі не мусить, він бачить, так би мовити, не гірше пекло на кожному кроці, навіть у Львові і Чернівцях, не кажучи вже про шахтарські поселення Дикого поля…

У спадок від комуністичного режиму полякам залишилася абревіатура PGR (Panstwowe Gospodarstwo Rolne) – щось на зразок нашого колгоспу чи радгоспу. І не лише абревіатура. Тобто самих пегеерів у нинішній Польщі, звичайно, вже немає, але деприсивні постпегеерівські села з недоруйнованими багатоквартирними коробками – є. Події роману Одії розгортаются в одному з таких безнадійних сіл, перед жителями якого щодня відкриваються дві головні можливості: заробити кілька злотих на тартаку (лісопилці) Йозефа Мислівського або пропити їх в «Обійсті» пані Маріолі. Прикметно, однак, що поняття вибору кожного з персонажів «Тартака» є вельми умовним. У тому сенсі, що вибирати вони, звісно, можуть, але врешті-решт виявляється, що це вибір не між перемогою і поразкою, а між кількома різновидами все тієї ж тотальної життєвої поразки.

Презентація в книгарні «Є» 8 вересня – перша презентація книжки Даніеля Одії «Тартак». Після неї відбудуться презентації в інших містах України: 9 вересня – у Чернівцях, 11 вересня – в Івано-Франківську, 12 вересня – у Львові.

Презентації проводяться за підтримки Польського інституту.

Адреса книгарні «Є»: вул. Лисенка, 3, ст. м. «Золоті Ворота».

"В іншому світлі": антологія

презентація двомовної антології української літератури (37 авторів)
„в іншому світлі/in a different light”

у перекладі
вірляни ткач і
ванди фиппс

2008 р.

упорядник ольга лучук
автор передмови наталія пилип‘юк

за участі обох перекладачів, авторів та упорядника

вірляна ткач (нью-йорк)
режисер мистецької групи яра
театру “ля мама”

світлана матвієнко (київ-колумбія)
літературознавець та критик

софія рябчук (київ)
менеджер проекту

середа
25 червня о 19:00

центр леся курбаса
3-й поверх
тел. 279 4783
вул. володимирська, 23в
київ
україна

1. що таке присутність? і яке буває (від)чуття (при)сутності? чи можна її почути? побачити? відчути? вловити? уявити?

2. присутність, як і досвід переживання, екзистенційна. присутність є причетністю. стати причетним — розпочати взаємодію.

3. щодня ми опиняємося свідками численних явищ. спробуйте забути про все і стати свідком уперше, й уперше спробуйте усвідомити одкровення присутності, всю її напругу, коливання повітря. коливання повітря поетичним словом. його діалог із зображенням. відчуйте палітру звуків.

4. ви присутні

Суд над книжкою

Усім устати! Суд іде!

6 червня у Книгарні «Є» о 18.00 відбудеться суд над книжкою Роксани Харчук «Сучасна українська проза. Постмодерний період».

Спочатку ця книжка засудила їх, а тепер судитимуть її вони. Отож, обвинувачувати та захищати будуть:

письменники
Юрко Іздрик,
Богдан Жолдак,
Євгенія Кононенко,
Степан Процюк;

літературознавці
Тамара Гундорова,
Володимир Панченко;

студентки-філологині Києво-Могилянської академії
Ольга Купріян,
Всеслава Соловйова,
Ярослава Стріха.

Суддя
Анастасія Левкова.

Адреса Книгарні «Є»: вул. Лисенка, 3, ст. м. «Золоті Ворота».

Маріанна Кіяновська + Мар'яна Савка + Іван Андрусяк

26 травня в Книгарні «Є» відбудеться зустріч трьох поетів:
Мар'яни Савки,
Маріанни Кіяновської,
Івана Андрусяка.

Усі вони:
- поети одного покоління,
- нещодавно видали по книжці у видавництві «Факт»,
- прийдуть у Книгарню «Є» з віршами, вже виданими і не виданими думками

Ця зустріч відбудеться в рамках презентації книжки Мар’яни Савки «Бостон-джаз».

Ви теж вважаєте, що звичайна мова – зрада поезії?
Тоді приходьте!

Мар’яна Савка: З неї була б чудова акторка, однак вона вибрала поезію (О.Гаврош, «Україна молода»)
Маріанна Кіяновська: «Звичайна мова – зрада поезії…»
Іван Андрусяк: «…якщо сучасної поезії не буває без інтелекту, то без емоції не буває поезії взагалі»

Анатолій Дністровий vs. Артем Чех

(Отримано мейлом від Богдани Матіяш)

Друзі й колеги,

маю приємність запросити Вас на спільний вечір Анатолія Дністрового й Артема Чеха (який
до всього презентуватиме дві найновіші книжки).

Традиційно все відбуватиметься в Могилянці, в бібліотеці Антоновичів, в середу 28 травня о 18.00.

Приходьте самі, приводьте друзів.

Лекція: Жакар про Срібну добу

16 травня (п'ятниця) у Центрі польських та європейських студій НаУКМА (6 корпус, ліворуч від прохідної, що веде до другого Могилянського плацу, – вул. Волоська, 8/5) відбудеться лекція відомого славіста, професора Жана-Філіпа Жаккара (Женева, Швейцарія).

Тема лекції – „Принцип 'плинності' та його криза в літературі кінця російської Срібної доби".

Початок о 18.00

Жан-Філіп Жаккар, всесвітньо відомий славіст, професор університету м. Женева (Швейцарія), автор книги „Даниїл Хармс і кінець російського аванґарду (1991)", колега Жоржа Ніва, відвідає Києво-Могилянську академію на запрошення кафедри літератури й іноземних мов НаУКМА та Центру міжкультурної комунікації.

Контактна особа – Тетяна Огаркова, доктор літературознавства (університет Париж-XII, Франція), керівник Центру міжкультурної комунікації, старший викладач кафедри літератури й іноземних мов НаУКМА

Літературний квест

КВЕСТ
святкова акція книгарні «Є» до Днів Києва

24 ТРАВНЯ ОБ 11 ГОДИНІ розпочнеться маршрут квестерів по літературних цікавинках Києва (пов’язаних із зображенням Києва в літературі, із перебуванням різних письменників у цьому місті). Путівниками квестерів будуть письменники: БОГДАН-ОЛЕГ ГОРОБЧУК, ЯНА ДУБИНЯНСЬКА, БРАТИ КАПРАНОВИ, ЄВГЕНІЯ КОНОНЕНКО, ОЛЕСЯ МАМЧИЧ, ВОЛОДИМИР ЦИБУЛЬКО.

О 15.30 розпочнеться церемонія нагородження переможців Квесту. О 16.00 – прес-конференція за участю письменників, яку буде присвячено питанням:

- Київ: текст, бізнес-проект, місто для комфорту ?
- Географія як поезія: образ Києва у літературі (українській, світовій).
- Місто в [моєму] тілі : вростання міста в тіло (у свідомість?).
- Людина приріднена до певного міста vs людина як перекотиболе .
- Чи справедливе гасло «Київ для киян!»?

Запрошуємо журналістів супроводити квестерів (простежити логіку їхнього пошуку), розважити письменників, які чекатимуть на квестерів у визначених точках Києва (можна взяти у них в цей час інтерв’ю), взяти участь у церемонії нагородження переможців і прес-конференціі.

Заохочуємо журналістів створити свою команду і спробувати власні сили.

Принагідно запрошуємо відвідати виставку фотографій і цитат, присвячених Києву. Виставка у книгарні «Є» діятиме до 31 травня.

Адреса книгарні «Є»: вул. Лисенка, 3, ст. м. «Золоті Ворота».

Львів-Донецьк: Соціальні ідентичності в сучасній Україні

Шановні колеги,

маємо честь поінформувати Вас про вихід друком спеціального випуску журналу "Україна Модерна" - "Львів-Донецьк: Соціальні ідентичності в сучасній Україні". Зміст числа в pdf можна подивитися у прикріпленому файлі.

З питань придбання журналу просимо звертатися до видавництва "Критика" (Київ, вул. Грушевського, 4-Б, будинок у дворі навпроти арки, 3-й поверх). Відповідальна за продаж особа - Василь Швидкий.

а/с 302
01001 Україна
umoderna@yahoo.com

Contents.pdf

Літературний вечір Ксені Харченко

Бібліотека Національного університету
«Києво-Могилянська академія»

запрошує
на літературний вечір

КСЕНІ ХАРЧЕНКО

що відбудеться
у середу, 26 березня, о 18.00

у приміщенні бібліотеки Антоновичів
(читальна зала 25, другий поверх)
вхід до бібліотеки через браму Староакадемічного корпусу

модератор зустрічі – Богдана Матіяш

Тепло всіх запрошуємо!

Про книжку:
Ксеня Харченко, авторка дебютної книги «Історія», починає письмо з чистого аркуша, на який падає хіба що непевне світло снів, згадок і здогадок. Адже мусить бути хтось, хто спостерігає й записує, аби світ протривав дещо довше, ніж є видимим.
«Історія» від першої до останньої сторінки – вигадка, міф, притча, гра, небилиця і примовка, словом, усе, що завгодно, крім «правди». Правду тут повноцінно заступає любов – так, як метонімію заступає метафора.
Остап Сливинський

Мені потрібен був певний спосіб, у який я могла би розповісти певну історію, переповісти те, що відбулося насправді. Тому я не писала, а записувала, перебріхувала, бо я і хотіла бути відвертою і не хотіла бути дослівною. Я віддаю перевагу писанню про те, що знаєш і відчуваєш. Я пишу про те, що для мене важливо.
Ксеня Харченко

Ксеня Харченко бачить вас інакше. Подивіться на себе її очима. Подумайте про себе її словами.
Юрко Іздрик