Дискурс / Discourse / Diskurs / Discours

Усі в дискурсі

четвер, 26 лютого 2009 р.

Філософія природи Олексія Тарасова

Наступна зустріч Філософського клубу "Мінерва" відбудеться в суботу, 28 лютого, о 14.30 у галереї "Мистецький курінь" за адресою вул. Пирогова, 10 г.

Тему для обговорення представляє Олексій ТАРАСОВ
ЧИ МОЖЛИВА ФІЛОСОФІЯ ПРИРОДИ?

Його текст розміщено на сайті клубу в рубриці "Наші тексти". Там же Ви можете знайти міркування Віталія Тимченка про Гоголя та його оповідання "Вій", що передбачається обговорити на одному з наступних засідань Клубу.

Мітки: , ,

четвер, 19 лютого 2009 р.

Філософія перекладу Барбари Кассен

26 лютого 2009 року в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» в межах студентсько-аспірантської конференції «Філософія: нове покоління. Діалог, комунікація, дискурс» відбудеться лекція французького філософа та філолога Барбари Каcсен «Філософія перекладу: мислити різними мовами». Усіх охочих запрошуємо на 10:30 у Конгрегаційну залу НаУКМА (Дослідницька бібліотека в Староакадемічному корпусі). Переклад із французької забезпечуватиме Володимир Єрмоленко (Центр міжкультурної комунікації НаУКМА).

Лекцію спільно організовують ініціативна група студентсько-аспірантської конференції «Філософія: нове покоління. Діалог, комунікація, дискурс», Центр європейських гуманітарних досліджень НаУКМА, Центр міжкультурної комунікації НаУКМА та Французький культурний центр.

Що таке переклад і як він допомагає розкрити потенціал мови? Який скарб і які можливості містяться у тому простому факті, що нині ми живемо у багатомовному світі? Про що свідчить ситуація «буксування» перекладу, неперекладності, асиметрії мов і чому ці феномени є радше шансом, ніж перепоною? Як філософія може осмислити глибинну багатомовність сучасного світу? Які загрози містяться у небезпеці всесвітнього домінування однієї мови? Нарешті, «непевна двозначність світу», яку провокує відсутність єдиної мови та єдиної матриці мислення, – це бар’єр чи шанс для людини? –
саме цих питань торкатиметься Барбара Кассен у своїй лекції.

Барбара Кассен – французький філолог і філософ. Народилася 24 жовтня 1947 року в місті Булонь-на-Сені. Нині вона – директор із досліджень у CNRS (Національний центр наукових досліджень). У своїх роботах Барбара Кассен розглядає феномени софістики та риторики, а також їх зв’язки з філософією.

Особливістю творчості Барбари Кассен є увага до співвідношення античної думки та сучасного світу. З 1990 до 1992 вона вела в «Сорбоні» колоквіум, присвячений цій тематиці, результатом чого стала збірка «Наші греки та їхні сучасники». Її докторську роботу 1995 року «Вплив софістики» присвячено зіставленню античних авторів (Гомер, Парменід, Горгій, Антифон, Аристотель) та сучасних (Фреґе, Гайдеґер, Лакан, Габермас). Деякі тексти згаданих грецьких мислителів вперше були видані французькою в перекладі Барбари Кассен. Давньогрецькій філософії присвячено й такі праці дослідниці, як «Насолода говорити: етюди з порівняльної софістики» та «Позиції софістики» (обидві 1986). Крім того, вона є автором роботи «Побачити Єлену повноцінною жінкою: від Гомера до Лакана» (2000).

Протягом 1990-х років Барбара Кассен керувала командою з близько ста дослідників, що класифікували філософські концепти, які походять із різних мов. Результатом цієї роботи став «Європейський словник філософій» (2004). 2006 року дослідниця опублікувала критичне видання про «Google» – «Google-Я: друга місія Америки».

Тривалий час Барбара Кассен разом із Аленом Бадью керувала виданням серій «Філософський порядок» і «Білінгви», а 2007 року вони започаткували серію «Розриви» («Ouvertures»), метою якої є «обмежити філософію через дослідження її рубежів».

Мітки: , , ,

Діалог, комунікація та дискурс нового покоління гуманітаріїв

26-28 лютого 2009 року
в Національному університеті
«Києво-Могилянська академія»

відбудеться

Четверта
студентсько-аспірантська міждисциплінарна конференція
«Філософія: нове покоління.
Діалог, комунікація, дискурс».

Захід організовує
ініціативна група студентів, аспірантів і випускників вишу
за підтримки
кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА,
Центру міжкультурної комунікації НаУКМА,
Центру європейських гуманітарних досліджень НаУКМА.

До участі в конференції запрошено гуманітаріїв із різних міст України й інших країн. Тут будуть представники навчальних і наукових закладів Києва, Львова, Харкова, Донецька, Одеси, Луганська, Сімферополя, Полтави, Черкас, Запоріжжя, Кривого Рога, а також Санкт-Петербурга та Кракова.

У межах конференції прочитає лекцію французька дослідниця Барбара Касен, а також виступлять знані українські науковці – Михайло Собуцький, Віктор Малахов та інші. Заплановано проведення круглих столів, присвячених дискурсу, філософському перекладові, проблемі Іншого та мовленнєвим актам. Крім цього, відбудеться обговорення співіснування філософії та поезії за участю представників обох сфер, а також презентація харківського журналу «Койнонія».

Детальніше про заходи конференції, місце та час їх проведення можна дізнатися з пропонованої афіші.
Afisha.pdf

Контакти:
Ірина Листопад (8 067 497 36 62)
Богдан Шуба (8 063 62 101 61)
Олексій Вєдров (8 066 140 93 39)

Мітки: , , ,

четвер, 5 лютого 2009 р.

Олімпіада для філософів і релігієзнавців

24-26 березня 2009 р. на базі Державного університету інформатики і штучного інтелекту відбудеться ІІ етап Всеукраїнської студентської олімпіади з філософії і релігієзнавства. До участі запрошуються студенти класичних і педагогічних університетів і (в окремих випадках) представники інших навчальних закладів, які є переможцями І етапу олімпіади.

Охочі взяти участь в олімпіаді повинні до 1.03.2009 р. надіслати на адресу оргкомітету творчу роботу на довільну тему з актуальних проблем сучасної філософії і релігієзнавства (обсяг – до 0,5 друкованих аркушів, система посилань - довільна), а також заповнену анкету учасника.

Завдання, які пропонуються в ході олімпіади:

- написання есе (тема буде вказана під час олімпіади);

- відповіді на тестові завдання з філософії і релігієзнавства;

- захист творчих робіт.

Детальну інформацію про порядок проведення олімпіади, а також анкету учасника можна отримати на веб-сайті Державного університету інформатики і штучного інтелекту.

Адреса оргкомітету:
Державний університет інформатики і штучного інтелекту
пр. Богдана Хмельницького, 84
м. Донецьк, 83050

Заст.голови оргкомітету: професор О. В. Білокобильський.
Відповідальний секретар: доцент А. М. Фесенко.

Тел.(062) 305-26-20
Факс (062) 334-21-51

e-mail: info@iai.dn.ua, religio@iai.dn.ua

http://www.suiai.edu.ua

Мітки: ,

субота, 22 листопада 2008 р.

Маргінальна філософія

У зв'язку з нинішньою кризою й іншими глобальними загрозами можна було б так доповнити Маркса: спочатку філософи намагалися пояснити світ, потім - змінити, а нині проблема полягає в тому, щоб урятувати його. Також це певне продовження ідеї Йонаса про етичну відповідальність за збереження людства.

Хоча сам я, напевно, не готовий до цього.

Та й, чесно кажучи, є великі сумніви в тому, що філософам це вдасться, зрештою, як і політикам: надто вже різні варіанти вони запропонують і ніколи не зможуть домовитися. Можливо, саме ці глобальні загрози ще більше маргіналізують філософію. На філософів давно перестали зважати, а тепер їх можуть перестати вже й помічати. Справді, коли якась загроза, як-то кажуть, постукає у двері, кому буде діло до того, є 10 категорій чи 12? Можна сформулювати питання значно конкретніше: наскільки у зв'язку з нинішньою кризою за наступний рік загалом по світу зменшиться кількість абітурієнтів на філософські спеціальності і чи не будуть закриватися будь-які філософські інституції через банальну фінансову неспроможність протистояти кризі чи відмову донорів їх спонсорувати у зв'язку з необхідністю зосередити гроші на більш пріоритетних напрямах?

До того ж, у такі часи активізуються зовсім не раціональні підходи, що їх культивує філософія, а різноманітні містичні та релігійні вчення з обіцянкою особистого (чи колективного) спасіння. Це теж стане чинником маргіналізації філософії. А філософи будуть раціонально доводити власну неспроможність.

Мітки:

вівторок, 7 жовтня 2008 р.

Філософія: нове покоління. Діалог, комунікація, дискурс

Студентське наукове товариство
Кафедра філософії та релігієзнавства
Національного університету «Києво-Могилянська академія»

за підтримки
Українського філософського фонду
Центру міжкультурної комунікації

26-28 лютого 2009 року проводять

ЧЕТВЕРТУ
СТУДЕНТСЬКО-АСПІРАНТСЬКУ
МІЖДИСЦИПЛІНАРНУ КОНФЕРЕНЦІЮ

"ФІЛОСОФІЯ: НОВЕ ПОКОЛІННЯ.
ДІАЛОГ. КОМУНІКАЦІЯ. ДИСКУРС"

Головне завдання конференції – обговорити поняття діалог, комунікація, дискурс, мова, мовлення, спілкування, порозуміння, інтерпретація, інтерсуб’єктивність, інший, відчуження, соліпсизм, опосередкування, переклад у контексті різноманітних дисциплін і теорій, окреслити їх синтаксис, семантику та прагматику. Обговорення відбуватиметься в трьох секціях – «Θεωρία» («Теорія»), «Πράξις» («Праксис»), «Ποίησις» («Поезис»).

У межах конференції заплановано такі заходи:
- лекція Михайла Собуцького «Дискурс-аналіз як стратегічна методологія»;
- круглий стіл «Поняття дискурсу»;
- workshop «Аналіз мистецького тексту»;
- круглий стіл «Переклад як проблема»;
- круглий стіл «Проблема Іншого»;
- круглий стіл «Мовленнєві акти»;
- круглий стіл «Теологія діалогу»;
- екскурсія по Києву.

Інформацію про остаточний склад секцій буде розіслано окремим листом.

Запрошуємо до участі студентів, аспірантів і всіх зацікавлених. Робоча мова конференції – українська. За матеріалами конференції буде надруковано збірку тез. Заплановано підготувати до друку тематичну збірку статей.

Вимоги до оформлення тез доповідей:
· мова: українська;
· обсяг: до 4000 знаків;
· шрифт: Times New Roman 12; інтервал 1,5;
· формат тексту: MS Word, розширення .doc;
· поля: 2,5 см;
· ім’я та прізвище автора й назва доповіді з вирівнюванням по центру;
· вимоги до оформлення літератури: посилання в квадратних дужках формату [x, y], де х – порядковий номер джерела в алфавітному списку літератури, що подається наприкінці, у – номер цитованої сторінки.

Просимо додати до тез анкету з інформацією про автора.

Тези надсилати електронною поштою на адресу orgkom@gmail.com (у полі subject вказати: conference) до 10 грудня 2008 р.

Проїзд учасників фінансує організація, що надає відрядження. Оргкомітет шукає можливість забезпечити частину учасників житлом на час конференції. Детальнішу інформацію щодо умов проживання буде надано в окремому інформаційному листі.

Інформацію для учасників може бути уточнено та доповнено. Просимо вас не втрачати контакту з нами після надсилання тез.

Контакти:
orgkom@gmail.com

Ірина Листопад (067 497 36 62)
Богдан Шуба (063 62 101 61)
Олексій Вєдров (066 140 93 39)

Мітки: , , ,

середа, 17 вересня 2008 р.

Філософія в CEU

Як виявилося, у Центральноєвропейському університеті (CEU), що в Будапешті, є факультет філософії. Досі я цього не знав. Пропонується спеціалізація з: 1) моральної та політичної філософії; 2) метафізики, епістемології, філософії мови та філософії свідомости (mind); 3) історії філософії. Характерно, що там декларують поєднання "аналітичного" ("американського") та "історичного" ("європейського") підходів до філософії.

На цьому факультеті, наскільки я зрозумів, видають філософський журнал "Percipi". А на сайті є добірка електронних ресурсів із філософії.

Мітки: ,

вівторок, 17 червня 2008 р.

Альтернативна філософія Євгена Головахи

У Центрі практичної філософії я знайшов симпатичну книженцію відомого соціолога Євгена Головахи (Головаха, Евгений. Альтернативная философия: Словарь для неслужебного пользования. – К.: ПАРАПАН, 2008. – 96 с.). Рекомендував би її всім "просвещённым умам".

Дещо з мого улюбленого:

+ Аристотель – философ, открывший законы логического мышления, после чего большинство наших мыслительных актов оказались противозаконными. («Альтернативный философский словарь»).
+ Бэкон – философ, первым сообразивший, что сила может быть заключена и в знании, а не только в невежестве. («Альтернативный философский словарь»).
+ Варварство – промежуточный этап развития цивилизации – между первобытной дикостью и современной. («Альтернативный философский словарь»).
+ Возможное – всё, что можно ещё предотвратить. («Альтернативный философский словарь»).
+ Вольтер – мыслитель, презиравший тех простаков, которые верили в Бога, но уважавший тех циников, которые его выдумали. («Альтернативный философский словарь»).
+ Воля – психическая функция, вынуждающая человека делать то, что не хочет, ради того, что не нужно. («Альтернативный философский словарь»).
+ Действительность – жалкая участь возможности. («Альтернативный философский словарь»).
+ Естественное право – право, отнять которое у человека государство может только противоестественным способом. («Альтернативный философский словарь»).
+ Жизнь – временное бессмертие. («Альтернативный философский словарь»).
+ Кант – философ, преуспевший в гносеологии и зашедший в тупик в моральной теории, поскольку чистый разум ещё мог вообразить, а чистую совесть – никак. («Альтернативный философский словарь»).
+ Карнеад – философ-скептик, выдвинувший теорию о том, что в познании достигается не истина, а правдоподобие – теория эта оказалась слишком правдоподобной, чтобы быть истинной. («Альтернативный философский словарь»).
+ Категорический императив – моральный закон, которого неукоснительно придерживаются только киллеры: человека нужно рассматривать не как средство, а как цель. («Альтернативный философский словарь»).
+ Классовая борьба – конфликт между партнёрами по производству за позицию сверху. («Альтернативный философский словарь»).
+ Культурный релятивизм – учение о том, что нет ни одной гадости в одной культуре, которая не признавалась бы великим благом в другой. («Альтернативный философский словарь»).
+ Маркузе – мыслитель, призывавший совместить социальную революцию с сексуальной, чтобы класс, который находится снизу, мог получить удовлетворение, поменяв позицию с тем, который был сверху. («Альтернативный философский словарь»).
+ Мышление – познавательный процесс, приближающий человека к духовным богатствам и отдаляющий от материальных. («Альтернативный философский словарь»).
+ Нострадамус – великий футуролог, предсказавший столько глупостей, сколько люди способны совершить. («Альтернативный философский словарь»).
+ Отчуждение – чувство отвращения, которое человек испытывает к самому себе как члену общества. («Альтернативный философский словарь»).
+ Парменид – древнегреческий философ, который отрицал существование пустоты, но был опровергнут создателями других философских теорий, содержавших именно то, что отрицал Парменид. («Альтернативный философский словарь»).
+ Познание – процесс перехода от поверхностных заблуждений к более глубоким и основательным. («Альтернативный философский словарь»).
+ Прагматизм – убогое учение о том, что истина должна быть выгодна всем, а не только философам. («Альтернативный философский словарь»).
+ Смысл жизни – назначение человека, которое состоит не в еде, поскольку без смысла прожить можно, а без еды – нельзя. («Альтернативный философский словарь»).
+ Сократ – философ, который так убедительно доказывал несовместимость образа жизни сограждан с разумом, что им оставалось только покончить с собой или с Сократом. («Альтернативный философский словарь»).
+ Телеология – учение о том, что всё у людей служит какой-то цели – даже их бесцельное существование. («Альтернативный философский словарь»).
+ Теория и практика – формы издевательства: первая – над разумом, вторая – над природой. («Альтернативный философский словарь»).
+ Утилитаризм – философия разумного эгоизма, утверждающая, что люди предпочитают жить по законам общества, а не по закону джунглей, потому что законы общества можно нарушить, а закон джунглей – нельзя. («Альтернативный философский словарь»).
+ Утопия – модель общества, в котором должны быть довольны все, кроме тех, кто этим не доволен. («Альтернативный философский словарь»).
+ Фалес – философ, небезосновательно полагавший, что вода – основа всего сущего, в том числе и философии. («Альтернативный философский словарь»).
+ Форма и содержание – философские категории, характеризующие единство бессодержательной формы и бесформенного содержания. («Альтернативный философский словарь»).
+ Фрейдомарксизм – марксистская теория, утверждающая, что от сексуальной революции пролетариат может получить больше удовольствия, чем от социальной. («Альтернативный философский словарь»).
+ Эпикур – создатель этического учения о том, что зло – это страдание, добро – это удовольствие, поэтому своих страданий надо избегать, а от чужих получать удовольствие. («Альтернативный философский словарь»).
+ Юм – философ-агностик, отрицавший причинно-следственные отношения в окружающем его мире, поскольку не мог найти разумных причин для столь нелепых следствий. («Альтернативный философский словарь»).
+ Аморальность – способность решать житейские проблемы, не решая при этом моральных. («Альтернативный моральный словарь»).
+ Безответственность – черта характера, избавляющая от навязчивой идеи, что делать нужно только то, чего не хочется. («Альтернативный моральный словарь»).
+ Благородный поступок – деяние, отличающееся от преступления тем, что преступление иногда остается безнаказанным. («Альтернативный моральный словарь»).
+ Всепрощение – моральный принцип, утверждающий, что нам, грешным, простить можно всё, кроме непогрешимости. («Альтернативный моральный словарь»).
+ Душевнобольной – тот, кому нет места среди бездушно здоровых. («Альтернативный моральный словарь»).
+ Заповеди – коварные правила, запрещающие людям делать именно то, что у них лучше всего получается. («Альтернативный моральный словарь»).
+ Лень – порок, с которым как-то лень бороться. («Альтернативный моральный словарь»).
+ Лесть – неопровержимая клевета. («Альтернативный моральный словарь»).
+ Мор – основоположник утопической идеи о справедливом обществе, в котором люди уничтожают социальную несправедливость, за что и несут только справедливое наказание. («Альтернативный моральный словарь»).
+ Моральный выбор – или совесть потерять, или всё остальное. («Альтернативный моральный словарь»).
+ Нигилисты – жизнелюбы, отрицающие всё, за что другие люди готовы отдать жизнь. («Альтернативный моральный словарь»).
+ «Око за око» - древний этический принцип, до сих пор остающийся главным источником нравственной слепоты. («Альтернативный моральный словарь»).
+ Пороки – отвратительные человеческие качества, позволяющие, впрочем, терпимее относиться к добродетелям. («Альтернативный моральный словарь»).
+ Праведник – человек, обуянный гордыней и готовый отказаться от всех соблазнов, чтобы ни в чём и ни перед кем не раскаиваться. («Альтернативный моральный словарь»).
+ Самосовершенствование – парадоксальное стремление человека стать лучше для того, чтобы ему, лучшему, жить стало хуже. («Альтернативный моральный словарь»).
+ Сенека – мыслитель, находивший ценность добродетелей в них самих, а не в тех благах, которые из-за них можно упустить. («Альтернативный моральный словарь»).
+ Сила духа – единственная альтернатива духу силы. («Альтернативный моральный словарь»).
+ Страдание – чувство, облагораживающее человека – увы, не того, кто его причиняет. («Альтернативный моральный словарь»).
+ Трус – отважный человек, не боящийся прослыть трусом. («Альтернативный моральный словарь»).
+ Цинизм – пренебрежительное отношение к повсеместному нарушению норм морали. («Альтернативный моральный словарь»).
+ Антропный принцип – нелепое сочетание основных физических констант, необходимое, чтобы во вселенной мог появиться человек и убедиться, что в более разумно организованных вселенных ему места нет. («Антинаучный словарь»).
+ Асимметрия мозга – принцип организации мозга: левое полушарие всегда может рационально доказать то, с чем правое никогда не может эмоционально согласиться. («Антинаучный словарь»).
+ Аспирантура – место, где молодого учёного заставляют думать о диссертации, вместо того, чтобы думать об истине. («Антинаучный словарь»).
+ Астрология – сомнительная наука, утверждающая, что будущее человека в большей мере зависит от расположения планет, чем от его собственной глупости. («Антинаучный словарь»).
+ ВАК – слово из трёх букв, на которое после защиты посылают диссертацию. («Антинаучный словарь»).
+ Выводы – последнее слово, благодаря которому автор надеется избежать заслуженного приговора. («Антинаучный словарь»).
+ Гениальность – криминальный талант, позволяющий его обладателю воровать идеи у потомков. («Антинаучный словарь»).
+ Генная инженерия – наука, исправляющая дурную наследственность и тем самым существенно урезающая права родителей на то, чтобы оставить себя в потомстве. («Антинаучный словарь»).
+ География – поверхностная наука о Земле. («Антинаучный словарь»).
+ Гильберт – математик, получивший всеобщую известность не за те задачи, которые решил, а за те, которые оставил нерешёнными. («Антинаучный словарь»).
+ Гиппократ – великий целитель, подозревавший своих коллег в том, что без особой клятвы они будут стараться вредить больным, усугублять их страдания и всячески увиливать от оказания им медицинской помощи. («Антинаучный словарь»).
+ Дарвин – создатель учения о том, что сходство человека с животными имеет под собой не только житейские, но и научные основания. («Антинаучный словарь»).
+ Естественные науки – науки, которые воспринимаются естественно на фоне неестественных гуманитарных и противоестественных политических. («Антинаучный словарь»).
+ Зелёные – защитники природной дикости от человеческой. («Антинаучный словарь»).
+ Истина – то, о чём может думать только тот, кто ни о чём больше не может думать. («Антинаучный словарь»).
+ История – наука, у которой всё лучшее в прошлом. («Антинаучный словарь»).
+ Конференция – мероприятие, на которое учёные собираются в одно время, в одном месте, с одной целью – убедиться в том, что не им одним нечего сказать. («Антинаучный словарь»).
+ Лазер – прибор, созданный в СССР – такой себе «луч света в тёмном царстве». («Антинаучный словарь»).
+ Лаплас – учёный, который не нуждался в гипотезе Бога для объяснения закономерного порядка вещей, поскольку был слишком благочестив, чтобы допустить, что такой порядок – от Бога. («Антинаучный словарь»).
+ Лекция – способ передачи знаний от того, кто в них не нуждается сегодня, тому, кто не будет нуждаться завтра. («Антинаучный словарь»).
+ Математика – наука, благодаря которой можно измерить и подсчитать всё, что невозможно понять. («Антинаучный словарь»).
+ Метеорология – наука, способная объяснить, почему прогнозы погоды постоянно оказываются ошибочными. («Антинаучный словарь»).
+ Наивная фальсификация – наивное опровержение теории одним противоречащим ей фактом, в отличие от изощрённого опровержения теорией любых противоречащих ей фактов. («Антинаучный словарь»).
+ Научная школа – пагубное сочетание устаревших идей учителя и незрелых идей учеников. («Антинаучный словарь»).
+ Научный руководитель – опытный учёный, призванный на собственном примере демонстрировать молодому коллеге, как не следует заниматься наукой. («Антинаучный словарь»).
+ Омар Хайям – средневековый математик, который распространил понятие числа на иррациональные числа и тем самым лишил людей надежды на то, что в этом мире хотя бы числа рациональны.
+ Палеонтология – наука, построившая своё благополучие на костях ископаемых животных. («Антинаучный словарь»).
+ Парадигма – целостная и непротиворечивая система научных заблуждений. («Антинаучный словарь»).
+ Прогноз – ужасающее предсказание учёного о том, что может произойти, если ему не будут выделены деньги на исследования. («Антинаучный словарь»).
+ Птичий грипп – болезнь современной цивилизации, позволяющая если не летать, то хоть умереть, как птица. («Антинаучный словарь»).
+ Рецензия – отзыв на научную работу: отрицательный, когда робота оценивается как достойная всяческой критики, и положительный – как недостойная даже критики. («Антинаучный словарь»).
+ Самонаблюдение – метод исследований, предполагающий у исследователя отсутствие брезгливости. («Антинаучный словарь»).
+ Соавторы – ученые, имеющие одну общую мысль и ни одной собственной. («Антинаучный словарь»).
+ Телепатия – передача мыслей на расстоянии, невозможна из-за того, что одним нечего передавать, а другим – нечем принять. («Антинаучный словарь»).
+ Учёный совет – своеобразный научный организм, у которого членов больше, чем голов. («Антинаучный словарь»).
+ Фантастика – попытка писателя представить будущее науки, не представляя себе её настоящее. («Антинаучный словарь»).
+ Хиромантия – оптимистическая наука, утверждающая, что будущее человека – в его руках. («Антинаучный словарь»).
+ Цитирование – приём, позволяющий автору сосредоточить внимание читателя на чужой глупости, чтобы хоть на время отвлечь от своей собственной. («Антинаучный словарь»).
+ Эвтаназия – безболезненный и добровольный уход из жизни с помощью безнравственных врачей, в отличие от болезненного и недобровольного – с помощью высоконравственных. («Антинаучный словарь»).
+ Экология – наука, причислившая к вредителям лесов и полей не только насекомых и грызунов, но и человека. («Антинаучный словарь»).
+ Общество возникло, чтобы двое могли объединить свои силы, политика – чтобы они могли направить объединённые усилия против третьего, право – чтоб «они» при этом чувствовали свою правоту, мораль – чтобы «он» ещё и чувствовал свою вину перед ними. («Между Богом и животным: в поисках третьего пути (фрагменты из опыта прошлого тысячелетия)»).
+ Когда всё желаемое – в пределах досягаемости многих, стоит ли надеяться, что никто не опередит. («Между Богом и животным: в поисках третьего пути (фрагменты из опыта прошлого тысячелетия)»).
+ Свобода порождает одиночество, невозможность быть частью целого. («Между Богом и животным: в поисках третьего пути (фрагменты из опыта прошлого тысячелетия)»).
+ Добродетельный организм более всего обеспокоен состоянием здоровья своих паразитов – жалея пакостных, сочувствуя низменным, поддерживая бездарных и прощая подлых. («Между Богом и животным: в поисках третьего пути (фрагменты из опыта прошлого тысячелетия)»).
+ С возрастом всё больше хочется покоя и всё меньше – вечного покоя. («Между Богом и животным: в поисках третьего пути (фрагменты из опыта прошлого тысячелетия)»).

Мітки: ,

Філософія: нове покоління - 2009. Підсумки голосування

Гадаю, вже можна підбити підсумки голосування за тему конференції «Філософія: нове покоління – 2009». Підраховано голоси в коментарях до відповідного допису цього блогу і голоси з листів, які надійшли на скриньку оргкомітету. Дехто з тих, хто голосував, називали дві теми, не в змозі обрати з них одну найцікавішу. В цьому разі я зараховував півголосу за кожну з двох тем. Звідси й половинки в результатах.
Отже, результати такі:
Діалог/комунікація/спілкування (або ж діалог/дискурс/комунікація) – 11,5
Критика як метод. Повнота продуктивності чи межа обмеженості? – 3,5 (висловлювали побажання прибрати другу частину назви).
Університетська філософія в ситуації постмодерну – 3,5
Постлюдське, занадто постлюдське – 3,5
Естетизм як світогляд – 1
Плин філософування і роль міста – 1
Тож цілком очевидно, на яку тему охочіше відгукнуться.
Серед альтернативних тем запропоновано такі: «Територіальність філософії», «Проблеми долі філософії у ХХ - ХХІ ст.: Постмодерністські реалії філософської антропології та метафізики».

Мітки: , , , ,

субота, 17 травня 2008 р.

Навіщо філософи?..

Наскільки я склав враження, стан і роль філософів в українському суспільстві багато в чому подібні до тих, які є в Росії. Тому, гадаю, для декого буде цікаво познайомитися з систематичними спробами рефлексії російської філософської спільноти про себе:
http://censura.ru/articles/facultet.htm#_ftnref25
http://censura.ru/articles/understandin.htm
http://censura.ru/articles/congres.htm#_ftnref9
За надані посилання дякую російсько-італійському блоґґерові Артему Марченкову (http://marchenk.livejournal.com).

Мітки: , ,

неділя, 11 травня 2008 р.

Філософія: нове покоління - 2009

Любі колеги та шановні друзі, 2009 року ініціативна група студентів, аспірантів і випускників Києво-Могилянської академії планує вчетверте провести студентсько-аспірантську конференцію «Філософія: нове покоління». Наразі запропоновано кілька альтернативних тем конференції. Ми просимо вас допомогти обрати одну з них. Це можна зробити:

1) залишивши коментар у цьому повідомленні;

2) надіславши листа на електронну скриньку orgkom@gmail.com.

Ми будемо вдячні за просту підтримку тієї чи тієї теми, а надто за пояснення вашого вибору й за альтернативні пропозиції. Голосування має на меті допомогти оргкомітетові визначитися з темою, проте остаточне рішення ухвалює сам оргкомітет.

Наразі список тем такий:

1. Постлюдське, занадто постлюдське.
2. Діалог/комунікація/спілкування.
3. Критика як метод. Повнота продуктивності чи межа обмеженості?
4. Плин філософування і роль Міста. «Містечковість» філософії.
5. Естетизм як світогляд.

Чекаємо на ваші голоси!

Мітки: , , , ,

вівторок, 19 лютого 2008 р.

Філософія для всіх


До цього допису спонукав початок загальнообов'язкового курсу філософії для аспірантів. Насправді я не зовсім розумію, для чого аспірантам усіх спеціальностей - від хіміків до економістів - філософія. Якщо відповідний курс на бакалавраті ще можна виправдати тим, що він потрібен "для загального розвитку" й ерудиції, то поява філософії в нинішніх умовах зовсім незбагненна.

По-перше, цей курс має виразно ознайомчий характер, бо ж цілком очевидно, що народ, прослухавши філософію 1 триместр на першому чи другому році навчання, навряд чи що з неї пам'ятає. Отже, по суті, аспірантська філософія виглядає майже так само, як бакалаврська, хіба що обсяги текстів більші. По-друге, чи справді фахівці з інформатики та фізики, які займаються цілком конкретними питаннями, зможуть вивчити філософію впродовж цього курсу? І понад те - чи потрібно це їм узагалі? Моя відповідь на обидва питання - ні. Це сформовані спеціалісти, які займаються дослідженнями в конкретній сфері; вони навряд чи переорієнтують свої інтереси після курсу з філософії, ї їм, поза сумнівом, уже не треба здобувати загальну ерудицію. Крім того, якщо філософія у якійсь своїй частині таки потрібна для дослідження (як, приміром, соціологам чи філологам), то, очевидно, ці люди вже ознайомлені з нею у відповідних межах, а Платон і Кант навряд чи їм щось додадуть.

Насправді я добре знаю, як ставляться аспіранти, а надто негуманітарні, до цього курсу. Для них це чергова морока, якої треба спекатися пошвидше та з мінімальними втратами зусиль і часу. До того ж, тексти й справді досить складні, і народ тільки дратується, що змушений забивати собі голову всякими непотрібними мудруваннями замість того, щоб займатися своїми власними дослідженнями. А в результаті отримуємо стійку відразу до філософії, яка асоціюється тільки з непотрібною "обязаловкой" і міркуваннями про щось недоречне. Не думаю, що ті, хто задумував курс, прагнули саме цього.

В принципі, зрозуміло, звідки походить сама ідея дати філософію як загальнообов'язкову. Вихідна теза була висловлена ще Епікуром: мовляв, філософія покликана звільняти від страждань, а тому вона необхідна кожному. Філософи всіх часів теж любили порозмірковувати про те, що філософія стосується найзагальніших основ буття та життя, вона дає відповіді на смислобуттєві питання, отже, має цікавити всіх.

Якщо можна погодитися з тим, що філософія таки має цю функцію, то все одно виникає низка зауважень. По-перше, ті філософські ідеї, що стосуються смислу життя та відповідей на питання "як жити?", "як чинити?" тощо, - це дуже невелика частина філософії (і я особисто маю стійку снобістську відразу до таких размишлізмів). По-друге, люди у повсякденному житті рідко рефлектують над його засадами; це відбувається зазвичай тоді, коли стається якраз криза, що вимагає перегляду основ світогляду. Зрозуміло, що таке відбувається не щодня (і слава Богу), тобто потреба звертатися до філософії у пересічної людини виникає досить рідко та є - хоч як це парадоксально - порушенням звичного режиму її існування та світосприйняття. Тобто це певний збій у системі. Філософія виникає на місці розлому, а не в нормальному житті. Крім того, тут є ще один момент. Наш викладач Пролеєв правильно казав, що філософія якраз тим і відрізняється від релігії та світогляду, що пропонує не відповіді, а питання. Її справа - проблематизувати, а не давати рецепти. Отже, й у наведеній ситуації користи з неї буде небагато, бо людина шукатиме саме готових відповідей, а не подальшої проблематизації.

Я вже мовчу про те, до якого стану має дійти пересічна людина, щоб її зацікавили проблеми пізнання, філософії мови чи некласичної логіки. Людина, безумовно, пізнає, говорить і робить висновки, але в неї при здоровому глузді навряд чи виникне зацікавлення, як саме вона це робить і на яких засадах. А множина теорій у кожній зі сфер тільки відлякає її та назавжди відіб'є охоту ставити подібні питання.

Насправді для мене філософія - якраз оця множина. Той, хто претендує на остаточні готові відповіді, навряд чи є філософом. Філософ пропонує тільки свій варіант постановки та розв'язання тих чи інших проблем, він завжди відкритий до альтернативних пропозицій, бо він просто знає, що вони існують, на відміну від пересічної людини. Філософ ніби передбачає можливість появи цих альтернатив, бо йому відомо, що остаточних відповідей на жодне з питань немає. Натомість звичайна людина, як я вже казав, шукає саме готових відповідей. Для неї це ідеал філософії й мета "філософського" пошуку. Як можна побачити, ці два погляди на філософію суттєво різняться.

Ще один момент. Для філософії потрібен специфічний спосіб мислення. Саме він дає відчуття отого драйву від занурення у філософські проблеми, від їх обговорення, від інтерпретацій різних підходів і висунення власних версій. Загалом, я думаю, будь-хто, доклавши трохи зусиль, може прочитати та зрозуміти філософський текст. Але от відчути власну долученість до піднятих у ньому проблем дано далеко не всім. Мати садистське задоволення від того, що зловив автора на суперечності чи недоладності, тішити власне самолюбство, висуваючи альтернативні пропозиції чи навіть просто інтерпретуючи, подовгу обмірковувати найабстрактніші питання - думаю, звичайна людина навряд чи бачить у цьому сенс, а тим паче кайфує від цього.

Словом, підсумовуючи ці міркування, я згоден із Мамардашвілі, що філософію в жодному разі не можна нав'язувати всім підряд. Людина має сама прийти до неї. А ті, хто займаються філософією, - це професіонали, що схожі на "зацікавлених" десь настільки ж, як програмери схожі на користувачів комп'ютерів.

Мітки: