Софія Кримського

Кафедра філософії та релігієзнавства НаУКМА
запрошує відвідати

12 БЕРЕЗНЯ 2009 РОКУ
13:30, АУД. 1-217

ВІДКРИТУ ЛЕКЦІЮ СЕРГІЯ КРИМСЬКОГО
«ПІД СИГНАТУРОЮ СОФІЇ»

Відомий український філософ, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України презентуватиме свою нову книгу «Під сигнатурою Софії» (К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2008),
що ввійшла в номінацію «Книга року 2008»

Філософія природи Олексія Тарасова

Наступна зустріч Філософського клубу "Мінерва" відбудеться в суботу, 28 лютого, о 14.30 у галереї "Мистецький курінь" за адресою вул. Пирогова, 10 г.

Тему для обговорення представляє Олексій ТАРАСОВ
ЧИ МОЖЛИВА ФІЛОСОФІЯ ПРИРОДИ?

Його текст розміщено на сайті клубу в рубриці "Наші тексти". Там же Ви можете знайти міркування Віталія Тимченка про Гоголя та його оповідання "Вій", що передбачається обговорити на одному з наступних засідань Клубу.

Філософія перекладу Барбари Кассен

26 лютого 2009 року в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» в межах студентсько-аспірантської конференції «Філософія: нове покоління. Діалог, комунікація, дискурс» відбудеться лекція французького філософа та філолога Барбари Каcсен «Філософія перекладу: мислити різними мовами». Усіх охочих запрошуємо на 10:30 у Конгрегаційну залу НаУКМА (Дослідницька бібліотека в Староакадемічному корпусі). Переклад із французької забезпечуватиме Володимир Єрмоленко (Центр міжкультурної комунікації НаУКМА).

Лекцію спільно організовують ініціативна група студентсько-аспірантської конференції «Філософія: нове покоління. Діалог, комунікація, дискурс», Центр європейських гуманітарних досліджень НаУКМА, Центр міжкультурної комунікації НаУКМА та Французький культурний центр.

Що таке переклад і як він допомагає розкрити потенціал мови? Який скарб і які можливості містяться у тому простому факті, що нині ми живемо у багатомовному світі? Про що свідчить ситуація «буксування» перекладу, неперекладності, асиметрії мов і чому ці феномени є радше шансом, ніж перепоною? Як філософія може осмислити глибинну багатомовність сучасного світу? Які загрози містяться у небезпеці всесвітнього домінування однієї мови? Нарешті, «непевна двозначність світу», яку провокує відсутність єдиної мови та єдиної матриці мислення, – це бар’єр чи шанс для людини? –
саме цих питань торкатиметься Барбара Кассен у своїй лекції.

Барбара Кассен – французький філолог і філософ. Народилася 24 жовтня 1947 року в місті Булонь-на-Сені. Нині вона – директор із досліджень у CNRS (Національний центр наукових досліджень). У своїх роботах Барбара Кассен розглядає феномени софістики та риторики, а також їх зв’язки з філософією.

Особливістю творчості Барбари Кассен є увага до співвідношення античної думки та сучасного світу. З 1990 до 1992 вона вела в «Сорбоні» колоквіум, присвячений цій тематиці, результатом чого стала збірка «Наші греки та їхні сучасники». Її докторську роботу 1995 року «Вплив софістики» присвячено зіставленню античних авторів (Гомер, Парменід, Горгій, Антифон, Аристотель) та сучасних (Фреґе, Гайдеґер, Лакан, Габермас). Деякі тексти згаданих грецьких мислителів вперше були видані французькою в перекладі Барбари Кассен. Давньогрецькій філософії присвячено й такі праці дослідниці, як «Насолода говорити: етюди з порівняльної софістики» та «Позиції софістики» (обидві 1986). Крім того, вона є автором роботи «Побачити Єлену повноцінною жінкою: від Гомера до Лакана» (2000).

Протягом 1990-х років Барбара Кассен керувала командою з близько ста дослідників, що класифікували філософські концепти, які походять із різних мов. Результатом цієї роботи став «Європейський словник філософій» (2004). 2006 року дослідниця опублікувала критичне видання про «Google» – «Google-Я: друга місія Америки».

Тривалий час Барбара Кассен разом із Аленом Бадью керувала виданням серій «Філософський порядок» і «Білінгви», а 2007 року вони започаткували серію «Розриви» («Ouvertures»), метою якої є «обмежити філософію через дослідження її рубежів».

Діалог, комунікація та дискурс нового покоління гуманітаріїв

26-28 лютого 2009 року
в Національному університеті
«Києво-Могилянська академія»

відбудеться

Четверта
студентсько-аспірантська міждисциплінарна конференція
«Філософія: нове покоління.
Діалог, комунікація, дискурс».

Захід організовує
ініціативна група студентів, аспірантів і випускників вишу
за підтримки
кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА,
Центру міжкультурної комунікації НаУКМА,
Центру європейських гуманітарних досліджень НаУКМА.

До участі в конференції запрошено гуманітаріїв із різних міст України й інших країн. Тут будуть представники навчальних і наукових закладів Києва, Львова, Харкова, Донецька, Одеси, Луганська, Сімферополя, Полтави, Черкас, Запоріжжя, Кривого Рога, а також Санкт-Петербурга та Кракова.

У межах конференції прочитає лекцію французька дослідниця Барбара Касен, а також виступлять знані українські науковці – Михайло Собуцький, Віктор Малахов та інші. Заплановано проведення круглих столів, присвячених дискурсу, філософському перекладові, проблемі Іншого та мовленнєвим актам. Крім цього, відбудеться обговорення співіснування філософії та поезії за участю представників обох сфер, а також презентація харківського журналу «Койнонія».

Детальніше про заходи конференції, місце та час їх проведення можна дізнатися з пропонованої афіші.
Afisha.pdf

Контакти:
Ірина Листопад (8 067 497 36 62)
Богдан Шуба (8 063 62 101 61)
Олексій Вєдров (8 066 140 93 39)

Палійський канон Дмитра Івахненка

Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди НАНУ
відділ історії зарубіжної філософії
сектор східної філософії

24 лютого 2009, 16:00
к. 327

СЕМІНАР ДОСЛІДНИКІВ
СХІДНИХ ФІЛОСОФІЙ

Засідання ХХVІІ:
«Огляд палійського канону»

Доповідач: Дмитро Олексійович Івахненко,
незалежний дослідник, перекладач

Пропонована література:
Вильгельм Гейгер "Очерк палийской литературы"
Пали и буддийский санскрит: история происхождения
Сутты и комментарии

ЗАПРОШУЄМО УСІХ ЗАЦІКАВЛЕНИХ!

Див.:http://community.livejournal.com/ukr_asia_philos

Жадан і Ефіопія

(Мейл від Богдани Матіяш)

Друзі й колеги,

тішуся запросити Вас у п'ятницю 20 лютого о 17.00 на презентацію нової поетичної книжки Сергія Жадана "Ефіопія",
що відбудеться в Могилянці, в бібліотеці Антоновичів (25 читальна зала, другий поверх. вхід до бібліотеки через браму Староакадемічного корпусу. адреса: вул. Сковороди, 2)
Модератор зустрічі - Богдана Матіяш.

тепло запрошую і сподіваюся, що в п'ятницю зустрінемося.

Стихія та система перекладу

Інтернет-видання «ЛітАкцент» запрошує всіх небайдужих до справ українського перекладацтва доєднатися до круглого столу «Український переклад сьогодні: стихія проти системи?», присвяченого світлій пам’яті Анатолія Перепаді, що розпочнеться 17 лютого 2009 року о 15.00 в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», вул. Сковороди 2, корпус 1, аудиторія № 301.

Під час зустрічі обговорюватимуться найболючіші проблеми в сфері українського перекладацтва (які чинники впливають на домінування стихії чи системи? як унормувати процес і чи потрібно його унормовувати? перспектива чи безнадія чекає на нас? на кого орієнтуватися – вже досвідчених фахівців чи перекладачів початківців? на чию допомогу сподіватися – іноземних грантодавців, вітчизняних спонсорів, державну політику, ентузіазм ревнителів власної справи? тощо).

До участі в круглому столі запрошені:
представники посольств – Анн Дюрюфле (Франція), Ольга Гнатюк (Польща), Ольга Крекотень (США);
перекладачі – Ольга Сенюк, Віктор Шовкун, Дмитро Чередниченко, Дмитро Чистяк, Євгенія Кононенко, Зоя Борисюк, Володимир Єрмоленко, Микола Климчук, Петро Таращук, Сергій Борщевський, Ілля Стронґовський;
видавці – Олег Микитенко («Всесвіт»), Олег Жупанський («Юніверс»), Юлія Олійник («Темпора»), Сергій Пролєєв («Альтерпрес»), Леонід Фінберг («Дух і Літера»), Ксенія Сладкевич («Кальварія»), Ростислав Семків («Смолоскип»);
та інші непересічні особи у царині перекладацтва.

Модератори зустрічі – Костянтин Сігов (Центр європейських гуманітарних досліджень) та Володимир Панченко (Науковий центр досліджень сучасної літератури, інтернет-видання «ЛітАкцент»).

Тож чекаємо на вас, завжди відкриті до конструктивного полілогу!

Олімпіада для філософів і релігієзнавців

24-26 березня 2009 р. на базі Державного університету інформатики і штучного інтелекту відбудеться ІІ етап Всеукраїнської студентської олімпіади з філософії і релігієзнавства. До участі запрошуються студенти класичних і педагогічних університетів і (в окремих випадках) представники інших навчальних закладів, які є переможцями І етапу олімпіади.

Охочі взяти участь в олімпіаді повинні до 1.03.2009 р. надіслати на адресу оргкомітету творчу роботу на довільну тему з актуальних проблем сучасної філософії і релігієзнавства (обсяг – до 0,5 друкованих аркушів, система посилань - довільна), а також заповнену анкету учасника.

Завдання, які пропонуються в ході олімпіади:

- написання есе (тема буде вказана під час олімпіади);

- відповіді на тестові завдання з філософії і релігієзнавства;

- захист творчих робіт.

Детальну інформацію про порядок проведення олімпіади, а також анкету учасника можна отримати на веб-сайті Державного університету інформатики і штучного інтелекту.

Адреса оргкомітету:
Державний університет інформатики і штучного інтелекту
пр. Богдана Хмельницького, 84
м. Донецьк, 83050

Заст.голови оргкомітету: професор О. В. Білокобильський.
Відповідальний секретар: доцент А. М. Фесенко.

Тел.(062) 305-26-20
Факс (062) 334-21-51

e-mail: info@iai.dn.ua, religio@iai.dn.ua

http://www.suiai.edu.ua

Творча історія

Наступна зустріч Філософського клубу "Мінерва" - у суботу, 7 лютого, о 14.30 у галереї «Мистецький курінь» (Пирогова, 10 г) - присвячена презентації монографії к.ф.н Сергія КУРБАТОВА «ІСТОРИЧНИЙ ЧАС ЯК ДЕТЕРМІНАНТА ТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ»

На нашому сайті в рубриці «Наші тексти» розміщені уривки з книги і рецензія на неї д.ф.н. Сергія Кримського.

Модератор презентації – к.ю.н. Олег Павлишин.

Трансцендентальний Габермас

Мені здається, що трансценденталізм не передбачає змістових і тим паче ціннісних визначень. Саме тому це умови можливости і саме тому це формалізм, а не будь-які матеріальні пропозиції. Принаймні в Канта саме так. Є апріорні умови можливого досвіду, а є чуттєві дані, які, так би мовити, надають змісту цим умовам, "наповнюють" їх. Звісно, трансцендентальне саме по собі первинне, але без чуттєвого досвіду порожнє; при цьому трансцендентальне має визначатися ДО досвіду.

Це я до чого? А до того, що правила дискурсу в Габермаса постають трансцендентальними, контрфактичними, але вони ціннісно визначені. Це класичні західні цінності - "свобода, рівність, братество", якщо говорити умовно. Тобто в основі цих нібито трансцендентальних умов дискурсу лежать цілком конкретні й досить очевидні цінності, які, щоправда, подаються як безумовні та безсумнівні, нібито вони притаманні розуму як такому. А реально вони притаманні тільки модерному раціоналізованому розуму (прошу не сприймати останнє визначення як тавтологію). Розум був і раніше, але ось цей культ розуму й обґрунтування, пафос пошуку підстав з'явилися тільки в добу Модерну. Хоча ще в Канта у розумі було місце для віри. Його зменшували, аж поки остаточно не ліквідували.

Внимание, вопрос. Чи можуть цінності бути трансцендентальними - в принципі? Якшо ні, про яку трансцендентальність і контрфактичність правил дискурсу може говорити Габермас? І про їх безумовно раціональний характер? Раціональним є тільки те, що обґрунтоване (згідно з парадимою Модерну, з якою асоціює себе й Габермас), а тут жодного обґрунтування, тільки чергове посилання на очевидність. Але очевидність - це питання віри, а не розуму.

Акцентуація на книжках

Книгарня «Є» та сайт «Літакцент»
запрошують Вас на церемонію нагородження переможців
книжкового рейтингу «Акцент року — 2008»,
яка відбудеться 6 лютого.

Початок – о 15.00.

Створення поля літературних координат – річ цікава і необхідна. Разом з тим, вона небезпечна для тих, хто дивиться на події у світі письменства з однієї, фіксованої, точки. Синусоїди моди та параболи внутрішнього росту-чи-падіння письменника – речі такі ж важливі для рейтингів та конкурсів, як талант і майстерність. Головна цінність літературного рейтингу – миттєвий знімок „тут і зараз", пошанування добрих книжок, врешті, розставляння бажаних акцентів.

Тож сайт „Літакцент" пропонує Вам фіналістів книжкового рейтингу 2008 року:

Номінація «Художня література»
1. Зарівна Теодозія. Вербовая дощечка. — К.: contrabanda.
2. Кіяновська Маріанна. Стежка вздовж ріки. — К.: Факт.
3. Мідянка Петро. Ярмінок. — К.: Факт.

Номінація «Гуманітаристика»
1. Грицак Ярослав. Життя, смерть та інші неприємності. — К.: Грані-Т.
2. Павлишин Марко. Ольга Кобилянська: прочитання. — Харків: Акта.
3. Слабошпицький Михайло. Веньямін літературної сім"ї. — К.: Ярославів Вал.

Книжку-невдаху, на яку чекає «Золота булька», буде названо безпосередньо під час церемонії. Suum quique – кожному своє.

Залишки всесвітньої історії

Книгарня «Є» та Центр соціогуманітарних досліджень ім. В.Липинського
запрошують Вас на круглий стіл експертів
«ЩО ЗАЛИШИТЬСЯ В УКРАЇНІ ВІД ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ?»,
який відбудеться 3 лютого.
Початок – о 18.00

Криза вітчизняної європейської медієвістики

Один із найважливіших напрямів історичної науки в Україні переживає тривалу кризу: вивчення історії європейського Середньовіччя та раннього Нового часу (V - XVII ст.) у нас провадиться одиницями вчених, які навряд чи вже підготують собі зміну. Період, у якому закладені фундаментальні засади європейської цивілізації, втрачає українських дослідників. Підготовка медієвістів – складний і тривалий процес, який вимагає, окрім звичайних професійних якостей, ще знання давніх мов та можливостей працювати у зарубіжних книгосховищах. Молоді українські дослідники не прагнуть долати такі труднощі. В Росії схожа ситуація вже є подоланою за державної підтримки. В Україні таких зрушень немає: якщо колись у нас буде Інститут всесвітньої історії, то вивчатися у ньому буде хіба що ХХ століття. Нічого не знаючи про Європу, ми не можемо претендувати на європейськість. Як долати такі обставини?

Проблему обговорюють експерти:
Наталія Подаляк, докт.іст.н., професор, Дипломатична академія України при МЗС України;
Олег Дьомін, докт.іст.н., професор, Одеський національний університет ім.Мечнікова;
Володимир Дятлов, докт.іст.н., професор, Чернігівський педагогічний університет ім.Шевченка;
Богдан Боднарюк, канд.іст.наук, доцент, Черновецький національний університет ім.Федьковича;
Кирило Галушко, канд.іст.н., директор Центру ім. В. Липинського (модератор).

Запрошуються усі небайдужі до майбутнього української історичної науки.

Адреса книгарні «Є»: вул. Лисенка, 3 (ст. м. «Золоті Ворота»).

Рєпа, Маркс і культура

Центр візуальної культури НаУКМА починає сезон
з семінару Андрія Рєпи "Неомарксизм і культура"

Доповідач: Андрій Рєпа
Модератор: Олексій Радинський

Тел. для довідок: 8066 3051815

Ця серія семінарів та фільмів пропонує відкрити експериментальний майданчик для обговорення сучасного розуміння культури в умовах пізнього капіталізму, а також закликає до переосмислення лівої теорії як практичного пошуку соціалістичної трансформації суспільства.

Розклад:
28.01. Неомарксизм-1. Пристрасть реального.
5.02. Неомарксизм-2. Мак'явелівський момент.
12.02. Неомарксизм-3. Політична математика.
19.02. Неомарксизм-4. Марксизм і форма.
5.03. Неомарксизм-5. Пригоди діалектики.

Початок о 18.00. в приміщенні Центру візуальної культури на Сковороди, 2. (колишній Центр сучасного мистецтва),

Перегляди фільмів - о 18.30 у кіноклубі на Набережно-Хрещатицькій, 2:

29.01 - (Стачка. Сергій Ейзенштейн, 1924)

надалі щосереди:

(Земля і свобода. Кен Лоуч, 1995)
(Щастя. Олександр Медведкін, 1934. Останній більшовик. Кріс Маркер, 1993)
(Йона, якому буде 25 років 2000 року. Ален Таннер, 1976)
(О, везунчик. Ліндсей Андерсон, 1973)

TLP Вітгенштайна. 1.21.

Привіт. Стосовно 1.21.

Можливо, це вже всі давно зрозуміли, чи я просто грубо помиляюсь, але все ж спробую прояснити. Принаймні для себе.

На мою думку, те що намагався пояснити Мінаков про "решту" - якщо я правильно розумію його думку - не зовсім правильно. Бо якщо "решта" є непроговорюваним (тим, про що не можна сказати), то як можна говорити - що воно "може лишатись тим самим"? Про нього Вітгенштейн взагалі не має згадувати! Тобто, на моє переконання, про непроговорюване в трактаті ВЗАГАЛІ не має йтися аж до останньої тези, бо це суперечить а)настанові говорити лише про мову, і б) не говорити про все те, про що не можна сказати.

Тому я спробую проінтерпретувати все твердження як таке, що говорить про проговорюване, про те, що можна сказати (%

Припустимо, що 1.21 пояснює і поглиблює 1.2. Тоді, все що там сказано, стосується виключно фактів - тобто проговорюваного.

Припустимо, що в 1.2 стверджується, що світ складається з різних, партикулярних фактів і їх можна аналізувати окремо. Взаємозв"язок світу та фактів я ще не зовсім зрозумів, тому йтиметься лише про факти.

Тоді в 1.21 йдеться про партикулярний факт та інші факти, і про їхні взаємовідносини - точніше їхню відсутність.
Я бачу принаймні два варіанти.

І. Найпростіше описати так - я спочатку так і зробив (:

1)все, що є випадком і все, що не є випадком - це партикулярний факт, що містить\ описує\ стосується водночас а) того, що сталось (те, що є випадком) і б) усього того, що вже не може статись, бо сталось саме це, або все, що цей випадок (а) виключає (те, що не є випадком)).

Це певним чином корелює з 1.12. але в першій половині 1.21 (до "решти") йдеться про партикулярний факт, а не про всю сукупність фактів.

2) "все решта" - це ті факти, що не описують\не стосуються\не містять цієї конкретної сукупності - того що випало і того що не може вже випасти - тоді зрозуміло, чого решта (фактів) може лишатись "таким же". це відповідає його пізнішому - 2.061 - незалежності станів справ.

Тоді моє припущення - в логічному просторі факт - це певна обмежена сукупність можливостей (але ось це я не до кінця розумію) / в реальному (світі, просторі?) факт - те, що випало і те, що вже не може випасти, в цьому часі\просторі\вигляді (але про все це можна щось сказати).

ІІ. АЛЕ є одна проблема - Вітгенштайн вживає не "є" і "не є", а "може бути" і "не може бути".

Якщо брати це до уваги, тоді перспектива зовсім інакша. Тут йдеться передусім про висловлювання.
Втім, все одно йдеться про прояснення 1.2, і моє припущення про його зміст зберігається.

Тоді, 1)партикулярний факт в цьому реченні означає водночас - а)"те, що може бути випадком" - тобто певну обмежену сукупність можливостей і б) "те, що не може бути випадком" - тобто увесь інший простір можливостей, що ми їх можемо описати, але які не входять у цю обмежену сукупність.
Наприклад - а)все, що може бути зі стільцем і б)все, що зі стільцем бути не може (проростати, ходити тощо), але про що ми можемо сказати.
Тут важливо зауважити, що б) конструюється саме таким лише відносно а).

2) Тоді "все решта" - це всі сукупності можливостей, факти, висловлювання, що не залежать від вказаного партикулярного факту, і тому вони можуть лишатись такими ж.

Але тут мені складно підібрати приклади, та й Вітгенштейн виходить якимось холістом у мові - і я не певен, чи це не зарано.

Мені не надто подобаються обидва, але інших я поки не бачу. Покритикуйте, плз. (:

ЗІ. Якщо я маю рацію, тоді 2. читається як запропонували Льоша і Богдан.
"Те, що є випадком, (тепер віднесення до ширшого) фактом, є станом справ". Тобто структура "семикласник, школяр є африканцем" (:
Щоправда мені це тлумачення зовсім не подобається, бо зводить все до стилістичної неграмотності Вітгенштайна. Тому тут теж лишається питання.

Діалог, комунікація, дискурс: тези конференції

Збірник тез учасників конференції "Філософія: нове покоління. Діалог, комунікація, дискурс" (26-28 лютого 2009 року, Національний університет "Києво-Могилянська академія").
Zbirnyk.pdf

Також пропонуються тексти до круглого столу "Мовленнєві акти" (модератор Олексій Вєдров), який відбудеться в суботу, 28 лютого, о 10:30 в авдиторії 313 першого корпусу НаУКМА.
SA.rar

Вітґенштайн повертається

(Мейл від Михайла Мінакова)

Шановні колеги!

Нагадую, що наступної суботи, 24 січня, ми відновлюємо роботу семінару з вивчення та перекладу "Логіко-філософського трактату".

Збираємось о 12:00 у першому корпусі НаУКМА, у 128 авдиторії.

Знову Розенберґ і буддизм

Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди НАНУ
відділ історії зарубіжної філософії
сектор східної філософії

27 січня 2009, 16:00
к. 327

СЕМІНАР ДОСЛІДНИКІВ
СХІДНИХ ФІЛОСОФІЙ

Засідання ХХVІ:
«О. О. Розенберг (1888-1919) та його підхід до проблем буддийської філософії»
(частина третя)

Формат: спільне обговорення

ЗАПРОШУЄМО УСІХ ЗАЦІКАВЛЕНИХ!

Див.: http://community.livejournal.com/ukr_asia_philos

Історія та розвідка

24 січня о 14.30 у галереї «Мистецький курінь» (Пирогова, 10 г)
відбудеться перше в 2009 році засідання філософського клубу "Мінерва".

Тема: FuturefromthePast

Історія розвідки і розвідки історії
у викладі Володимира ДМИТРЕНКА.

Суботній гість клубу - військовий розвідник та історик, що за допомогою математичного аналізу перетворив Давній Рим на майданчик для польових досліджень з футурології.

Докладніше про гостя та його книги можна прочитати на сайті Bookland-у: http://bookland.net.ua/author.php?id=372
А також у книгарні «Є» поки що є його книга
«Розвідка та інші таємні служби Стародавнього Риму та його супротивників».
(Вступ та зміст книги: http://bookland.net.ua/book.php?id=2109)
(Рецензія на книгу в «Дзеркалі тижня»: http://www.calvaria.org/press.php?press_id=818)

В издательстве АСТ в 2004 г. вышла книга В.В.Дмитренко
«Властители Рима: Время правления Октавиана Августа и династии Юлиев-Клавдиев»
(О книге: (http://www.qpknigu.ru/showTov.asp?Cat_Id=207493).

Запрошуються всі, хто цікавиться історією, методологією та прогностикою.

Також повідомляємо, що незабаром на засіданні Клубу
відбудеться презентація книги Сергія КУРБАТОВА
«Історичний час як домінанта художнього процесу».
На сайті в рубриці «Наші тексти» найближчим часом будуть
розміщені уривки з книги.

Філософський карнавал ім. Бахтіна

У суботу, 27 грудня, о 13:48 у галереї "Мистецький курінь" відбудеться Перший Філософський Карнавал ім. М.М.Бахтіна. Запрошуються лише обрані.

Форма появи – в Образі й у відповідному Костюмі. Ті, хто прийде в цивільному, будуть примусово розфарбовані в новорічні кольори.

Ідеї щодо сценарію ще приймаються (але не повертаються й не рецензуються) на сайті філософського клубу "Мінерва" в рубриці "Хронотоп".

Закінчення Карнавалу о 16:37, отже, прохання приходити не пізніше 16:35.

Нуль годин за щоденником

Книгарня “Є” запрошує на презентацію нового молодіжного
ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКОГО ПРОЕКТУ «ЩОДЕННИК»

Презентація другої частини проекту
«У КИЄВІ НУЛЬ ГОДИН»

відбудеться 23 грудня о 18:00

Проект «Щоденник» є творчим осмисленням повсякденності і створює умови для пробудження у людини творчої думки, розвитку фантазії, можливість побачити та осмислити світ по-Іншому, знайти невідоме, незрозуміле в стосунках людей, часовідчутті та ставленні до тіла, використати свій власний досвід у новій літературно-мистецькій ситуації.

Проект складається з трьох частин: «Дванадцять місяців кохання», «У Києві нуль годин» та «Температура тіла». Головна вимога до учасників: кожен знає тільки один розділ твору/ключове речення/ключове словосполучення, яке передує його частині.

Запрошені гості:

Малахов Віктор Аронович
доктор філософських наук, професор (Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України)

На відкритті відбудеться:
- Ознайомлення з особливостями другої частини
- Аналіз тексту «Щоденника» з філософської та психологічної точки зору відомими дослідниками сучасності
- Перформанс арт-групи «Виклик»

Партнери проекту: Студентська Рада Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Інститут філософської освіти і науки та Інститут корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

Літературно-мистецький проект “Щоденник” - це можливість для творчої молоді висловити себе. Це новий, цікавий, нестандартний і несподіваний підхід до літератури: це водночас і просто дитяча гра, і бажання осягнути глибші істини. Приходьте, нудно не буде!

Адреса Книгарні «Є»: вул. Лисенка, 3 (ст. м. «Золоті Ворота»).

Історія релігій в Україні: конференція

12-15 травня 2009 року

Інститут релігієзнавства - філія Львівського музею історії релігії,
Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М.Грушевського НАН України
Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України

проводять у Львові

ХІХ Міжнародну конференцію
"Історія релігій в Україні"

Для обговорення пропонуються такі теми:
1. Дохристиянський період та пережитки язичництва
2. Християнство в Україні: доба Відродження та Нового часу
3. Сучасні державно-конфесійні відносини в Україні
4. Історія богословської та релігієзнавчої думки в Україні
5. Східні релігії
6. Сакральне мистецтво
7. Музейництво та охорона сакральних пам'яток

У разі Вашої згоди взяти участь у роботі конференції просимо завчасно повідомити і до 1 лютого 2009 року надіслати текст виступу для друкування в працях конференції на адресу:
Інститут релігієзнавства Музею історії релігії,
пл. Музейна, 1, м.Львів, 79008
Омельчук Марії Миколаївні
Тел.(0322) 260-11-35, 272-91-00.
E-mail: konferencya2009@yandex.ru

Вимоги до оформлення доповідей, що подаються:
- обсяг 7-12 сторінок форматом А4 (разом з бібліографією), MS Word, шрифт Times New Roman, 14 кеглем з інтервалом 1,5; у тексті не має бути примусових переносів;
файли іменувати латинськими літерами за прізвищем автора та вказати номер теми, наприклад - 4-petrenko;
- контрольний роздрук файлу подати в одному примірнику;
- статтю викласти в такій послідовності: у правому верхньому куті - ім'я та прізвище автора, науковий ступінь, посада, повна назва навчального (наукового) закладу; нижче по центру - назва статті;
- на початку статті вмістити анотацію українською мовою (4-5 рядків курсивом) та ключові слова (курсивом);
- посилання в тексті на літературні джерела слід супроводжувати цифрами у квадратних дужках із позначенням спочатку номера цитованого видання відповідно до бібліографічного списку і через кому цифрами сторінку, наприклад [3, с. 15];
- бібліографію подавати за алфавітом після тексту статті, під одним номером - тільки одна позиція, бібліографічний опис - згідно з вимогами ВАК України;
- після списку додати анотацію англійською мовою: по центру - слово SUMMARY, з правого боку - ім'я та прізвище автора, нижче - назва статті і текст (ідентичний з українською анотацією);
- таблиці та інші ілюстрації до статті подавати лише за необхідності, у якісному виконанні, і їх кількість має бути мінімальною;
- текст та супровідні матеріали мають бути відредаговані і перевірені, а прізвища та інші власні назви, а також терміни мають бути звірені і мати однакове написання;
- уникати абревіатур, а в разі потреби - розшифровувати; після цитат з архівних матеріалів у дужках вказувати мову оригіналу.

Редакційна колегія не несе відповідальності за науковий зміст статей і помилки, допущені авторами, та залишає за собою право відхилення матеріалів з виразними редакційно-стилістичними недоліками і тих, що надійшли після вказаного терміну.

До статті треба додати рецензію доктора наук чи кандидата наук за обраною тематикою (аспіранти також додають рекомендацію наукового керівника).

Окремо просимо подати короткі відомості - прізвище, ім'я та по батькові автора, науковий ступінь, вчене звання, назву навчального (наукового) закладу, який представляєте, адресу, телефон, факс, E-mail.

Матеріали конференції будуть опубліковані в науковому щорічнику "Історія релігій в Україні". Оргкомітет здійснює відбір запропонованих матеріалів. Звертаємо Вашу увагу на те, що в разі недотримання даних вимог Ваша доповідь буде відхилена.

Доповіді просимо надсилати переважно електронною поштою на адресу konferencya2009@yandex.ru чи на CD-R диску разом з роздрукованим варіантом.

Тексти доповідей мають бути надіслані до 1 лютого 2009 року. В разі затримки термінів подачі заявок вони розглядатися не будуть.

Оргвнесок, який становить 50 гривень, просимо надсилати на вказану адресу.

12 травня - заїзд, 13-14 травня - пленарне засідання та робота в секціях, 15 травня - від'їзд.

Андрій Маклаков: упізнай себе

У суботу, 6 грудня, о 14 годині в галереї "Мистецький курінь" відбудеться зустріч із Андрієм Маклаковим - есеїстом, художником, членом Білоцерківського філософського товариства.

Тема: "Наркіс. Розмова про те: упізнай себе".

Текст автора розміщено в рубриці "Наші тексти" на сайті філософського клубу "Мінерва". Крім того, радимо відвідати сайт http://www.maklakov.name і ознайомитися з творчістю гостя.

Родинна Європа Чеслава Мілоша

Посольство Республіки Польща в Україні
Книгарня Є
у рамках спільного проекту «Польська читальня»

запрошують узяти участь в обговоренні
книжки Чеслава Мілоша «Родинна Європа»
(Львів: Літопис, 2007),
яке відбудеться у вівторок, 9 грудня о 18.00 у книгарні Є
за участі Перекладача книжки Юрка Іздрика,
а також Володимира Єрмоленка, Богдани Матіяш та Олі Гнатюк.

Про книжку:

На «Родинну Європу» Нобелівського лауреата Чеслава Мілоша український читач чекав уже давно – принаймні від часу публікації уривків тексту 2004 року. Перекладена на більшість європейських мов іще наприкінці п’ятдесятих, ця книжка врешті побачила світ українською.

Написана в 50-х роках у Франції «проповідь місіонера серед дикунів» (як означив «Родинну Європу» сам автор) зробила свій внесок у подолання стереотипів щодо Східної Європи. Видана в Польщі через багато років після написання – як і більшість еміґраційних творів – «Родинна Європа» прислужилася також його співвітчизникам у віднайденні ідентичності.

Автор «Родинної Європи» подібний до археолога, що дбайливо розгортає кожен культурний шар, уміло реконструює образ часу з уламків пам’яті та з повагою ставиться «до тих підземель, які краще залишити в спокої». Літопис свого родоводу він веде від кривавої християнізації балтійських племен – останніх «варварів» Європи. Історичні екскурси й автобіографічні моменти гармонійно переплітаються між собою. Хоча особистої історії тут, звісно, більше. Кожен із вісімнадцяти розділів/фрагментів книжки має свій лейтмотив, а всі разом вони складаються у своєрідний роман виховання, що завершується еміґрацією «героя» до Америки. Однак, на відміну від конвенцій жанру, процес «виховання» у Мілоша не завершується: «Ми завжди є учнями початкового класу».

Подиву гідна м’яка інтонація книжки, водночас трагічна і світла, що не збочує на патетику, коли йдеться про фундаментальні людські цінності, чи не зривається на розпачливий фальцет під час опису травматичного досвіду війни.

Буддійська філософія у викладі Розенберґа

Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди НАНУ
відділ історії зарубіжної філософії
сектор східної філософії

9 грудня 2008, 16:00
к. 327

СЕМІНАР ДОСЛІДНИКІВ
СХІДНИХ ФІЛОСОФІЙ

Засідання ХХV:
«О. О. Розенберг (1888-1919) та його підхід до проблем буддийської філософії»
(частина друга)

Доповідач: м. наук. спів., к. філос. н. А. Ю. Стрелкова

ЗАПРОШУЄМО УСІХ ЗАЦІКАВЛЕНИХ!

Див.: http://community.livejournal.com/ukr_asia_philos

Історична пам'ять як проблема

Наступного тижня, 4-6 грудня, в Культурно-мистецькому центрі Києво-Могилянської Академії (вул. Іллінська 9, ІІ пов.) відбудеться українсько-польсько-французька наукова конференція, присвячена дослідженням історичної пам’яті, зокрема, розрізненим історичним наративам, моделям примирення, проблемам ставлення до минулого і використання історичної пам’яті у політиці. У конференції беруть участь українські, польські та французькі дослідники.

Передбачається також перегляд двох документальних фільмів - французького і українського, присвячених проблемам історичної пам’яті і вшанування жертв тоталітаризму.
PROGRAMA.doc

Маргінальна філософія

У зв'язку з нинішньою кризою й іншими глобальними загрозами можна було б так доповнити Маркса: спочатку філософи намагалися пояснити світ, потім - змінити, а нині проблема полягає в тому, щоб урятувати його. Також це певне продовження ідеї Йонаса про етичну відповідальність за збереження людства.

Хоча сам я, напевно, не готовий до цього.

Та й, чесно кажучи, є великі сумніви в тому, що філософам це вдасться, зрештою, як і політикам: надто вже різні варіанти вони запропонують і ніколи не зможуть домовитися. Можливо, саме ці глобальні загрози ще більше маргіналізують філософію. На філософів давно перестали зважати, а тепер їх можуть перестати вже й помічати. Справді, коли якась загроза, як-то кажуть, постукає у двері, кому буде діло до того, є 10 категорій чи 12? Можна сформулювати питання значно конкретніше: наскільки у зв'язку з нинішньою кризою за наступний рік загалом по світу зменшиться кількість абітурієнтів на філософські спеціальності і чи не будуть закриватися будь-які філософські інституції через банальну фінансову неспроможність протистояти кризі чи відмову донорів їх спонсорувати у зв'язку з необхідністю зосередити гроші на більш пріоритетних напрямах?

До того ж, у такі часи активізуються зовсім не раціональні підходи, що їх культивує філософія, а різноманітні містичні та релігійні вчення з обіцянкою особистого (чи колективного) спасіння. Це теж стане чинником маргіналізації філософії. А філософи будуть раціонально доводити власну неспроможність.

Мистецтво свободи в мистецькому курені

У суботу, 22 листопада, о 15.00
у галереї «Мистецький курінь»
(Пирогова, 10 г)
відбудеться дискусія на тему:

«Мистецтво свободи»

Вступне слово Дмитра КОБРИНСЬКОГО

До дискусії пропонується переглянути тексти І.Берліна, М.Бєрдяєва, М.Лосського:
http://www.mnemosyne.ru/library/berlin.html
http://orel.rsl.ru/nettext/russian/berdyaev/berdyaev4.html

М'яч і пітьма Остапа Сливинського

(отримано від Богдани Матіяш)

Друзі й колеги,

тішуся нагодою запросити Вас на київський вечір львівського поета Остапа Сливинського, в рамках якого відбудуться дві приємні події -
презентація нової книжки Остапа Сливинського "М'яч у пітьмі",
а також показ відеоарту від львівської режисерки Наталки Ільчук "Безтілесні коханці" (музика: Роман Бліхарський, хаоRa, текст: Остап Сливинський).

Усе це відбудеться в середу 26 листопада о 17.00
традиційно - в Могилянці, в бібліотеці Антоновичів (другий поверх, 25 читальна зала).
Всіх Вас тепло запрошую!

(а також прошу поширити цю інформацію між тих, кому вона може бути цікава)

і - трохи добрих слів про автора:

«Я відчуваю в поезії Остапа Сливинського велику начитаність, широту поетичного покрою і своєрідну урбаністичну епічність».
Іван Малкович

«Мова Остапових віршів стає дедалі світлішою, метафори розпадаються на звичні слова, що їх легко вимовляєш і повторюєш з насолодою. Це особливий різновид спрощених метафор, коли розумієш зроблені натяки, але водночас зовсім їх не потребуєш».
Сергій Жадан

«Поезія Сливинського і справді поза грою. Він тут чужинець, бо належить до іншої поетичної матриці, до європейського культурного ґештальту».
Андрій Бондар

Жижек vs. Петров

У суботу, 15 листопада, о 14.00 у галереї "Мистецький курінь" (Пирогова, 10 г) відбудеться чергова зустріч філософського клубу "Мінерва".

Тему "Два підходи до символічної реальності: С.Жижек та М.Петров" представляє к.ф.н. Ігор Мухін. Тези автора можна знайти в рубриці "Наші тексти" на сайті клубу http://minerva.kiev.ua/.

Збіґнєв Герберт і його есеї

Посольство Республіки Польща та Книгарня “Є”
в рамках спільного проекту “Польська читальня”
запрошують 13 листопада о 18.00
на презентацію трьох збірок есеїв Збіґнєва Герберта,
що побачили світ у київському видавництві «Дух і літера», -
«Варвар у саду», «Лабіринт біля моря» і «Натюрморт із вудилом».

Цього року минають десяті роковини від дня смерті Збіґнєва Герберта. З цієї нагоди Сейм Польської Республіки в липні минулого року ухвалив оголосити 2008 рік Роком Герберта. В Україні ж у вересні цього року у видавництві «Дух і літера» побачили світ три книги есеїв Збіґнєва Герберта - «Варвар у саду», «Лабіринт біля моря» і «Натюрморт із вудилом».

У презентації беруть участь:
Андрій Павлишин, Сергій Яковенко, Леонід Фінберг, Костянтин Сігов, Оля Гнатюк.

Книжка «Варвар у саду», написана у 1958–1960 роках, вперше побачила світ у 1962 році. Уявна проща до витоків європейської культури починається біля шедеврів палеолітичного стінопису в печері Ляско, відтак провадить нас до дорійських храмів Пестума та римських пам’яток Арля, романських і готичних храмів Орвієто й Сієни, катедральних соборів і паркових комплексів Франції. Справжніми історичними симфоніями є нариси, присвячені долі альбіґойців і трагедії Провансу, злетові й падінню ордену тамплієрів і творчості поетового улюбленця, маляра П’єро делла Франческа.

Нариси, що ввійшли до книжки «Лабіринт біля моря», були написані на початку 1970-х років, проте переданий 1973 року у видавництво рукопис так і не був опублікований, бо комуністичне керівництво Польщі внесло Герберта у «чорні списки» заборонених авторів. Уперше книжка побачила світ уже після авторової смерті у 2000 році. В ній Герберт зосередився на європейській античності, сліди якої помітні на всьому континенті. Його захоплення Грецією та Римом народилося ще на уроках латинської мови в гімназії, відтак поет на власні очі побачив Кноський палац і Акрополь, гаї Олімпії та садибу Дельфійської віщунки, етруські пам’ятки Керветері, Тарквінії, Вольтерри та Веї, Римський Форум і Адріанів вал у далекій вітчизні бритів і саксів. Зі сторінок книжки до нас промовляють Перикл і Еванс, Фройд і львівський вчитель латини Ґжеґож Ясліковський.

Есеї книжки «Натюрморт із вудилом» були написані у другій половині 1970-х – 1980-х роках й відтак опубліковані польською, німецькою, голландською та англійською мовами у періодиці, а у постаті книжки вони вперше побачили світ 1993 року. В них Герберт спробував зрозуміти витоки «золотого віку» голландського мистецтва XVII століття, оповівши про повсякденне життя голландців, принади й складнощі буття в батьківщині свободи, рутинну працю великих художників і систему знаків, якими вони розмовляють із нащадками. Безіменні оборонці Лейдена та азартні жертви тюльпаноманії, художник Торентіус, від якого зберігся лише один образ, що правив за накривку для бочки з родзинками у британських королівських підвалах, і великий співець міщанства Терборх, сутяжник Спіноза, і навіжений батько ентомології Ян Свамердам, врешті, втілення голландської пересічності, торгівець тканинами Корнеліс Трост, – усі вони промовляють до нас живим голосом Герберта.

Адреса Книгарні «Є»: вул. Лисенка, 3 (ст. м. «Золоті Ворота»).