Філософія: нове покоління - 2009
Любі колеги та шановні друзі, 2009 року ініціативна група студентів, аспірантів і випускників Києво-Могилянської академії планує вчетверте провести студентсько-аспірантську конференцію «Філософія: нове покоління». Наразі запропоновано кілька альтернативних тем конференції. Ми просимо вас допомогти обрати одну з них. Це можна зробити:
1) залишивши коментар у цьому повідомленні;
2) надіславши листа на електронну скриньку orgkom@gmail.com.
Ми будемо вдячні за просту підтримку тієї чи тієї теми, а надто за пояснення вашого вибору й за альтернативні пропозиції. Голосування має на меті допомогти оргкомітетові визначитися з темою, проте остаточне рішення ухвалює сам оргкомітет.
Наразі список тем такий:
1. Постлюдське, занадто постлюдське.
2. Діалог/комунікація/спілкування.
3. Критика як метод. Повнота продуктивності чи межа обмеженості?
4. Плин філософування і роль Міста. «Містечковість» філософії.
5. Естетизм як світогляд.
Чекаємо на ваші голоси!
Мітки: голосування, конференція, нове покоління, тема, філософія
26 коментарі(в):
"Постлюдське, занадто постлюдське" - не дуже зрозуміло про що тут мало би йтися.
Цікаво було б послухати - "Критика як метод. Повнота продуктивності чи межа обмеженості?"
Другу тему я би сформулював як "Діалог / комунікація / дискурс". Відповідно за неї й голосую.
Причини: досить актуальна тема, чимало людей нею займаються, є сучасні традиції, що досліджують відповідну проблематику, водночас вона досить широка, щоб залучати не тільки вузьких фахівців.
Водночас я проти постлюдського. По-перше, і справді незрозуміло, що воно таке, по-друге, надто мало людей цим займаються. Ми не зберемо достатньої кількости. Або ж приїде купа антропологів, які втиратимуть про "сутність людини".
Із пропонованих тем підтримую ту, що про діалог, комунікацію та дискурс (особливо якщо в назві й справді буде дискурс). Утім, маю й інші думки стосовно можливих тем, але сформулюю їх трохи пізніше.
Я голосую за тему "Критика як метод", хоча й хотів би, щоб автор(ка) дещо розкрив(-ла) сенс підзаголовка "Повнота продуктивності чи межа обмеженості?" Не зовсім розумію, в чому сенс цієї диз"юнкції.
Крім того, я б сформулював тему не "Критика як метод", а "Критика як настанова", тоді ми дещо розширюємо можливу тематику доповідей.
BoSch говорив, що в цьому разі ми ризикуємо отримати купу доповідей просто про критику одних філософів іншими, на кшталт "Критика платонівської теорії ідей в Аристотеля". Відповідаю: в інформаційному листі можна спеціально попередити, що ми не прийматимемо такі тези і нам ідеться про критику як настанову, тобто саму критику мусить бути проблематизовано в змісті доповіді.
Здається, тема незаїжджена (на відміну від діалогу-комунікації-дискурсу) і достатньо широка, щоб залучити багатьох людей.
"Діалог, комунікація, дискурс" і "Критика як настанова" мене приваблюють більше, аніж інші теми.
Однак перша з них призведе до напливу величезної кількості тез, більшість з яких будуть банальними.
Друга також містить в собі небезпеку, оскільки мені незрозуміло, яким чином можна тематизувати критику як об'єкт дослідження в достатньому об'ємі, щоб набрати учасників на три секції.
Оскільки коментар змушує все-таки пристати до якоїсь певної позиції, то я напевно оберу першу. Однак за умови, що у супровідному листі буде жорстко окреслено ті критерії, за якими тези будуть прийматись або відхилятись. А то знову доведеться відписувати ображеним аспірантам.
Наразі найближче Постлюдське, занадто постлюдське.
Критика теж цікаво, але без останнього речення. Бо красиво, але якось несерйозно (:
Ще б обрав Місто, але не зовсім зрозуміле формулювання - це суто про містечковість, територіальну специфіку? Філософія міста було б цікавіше, принаймні як відкрита тема.
Коротше, остаточна відповідь після з"ясування.
Дозвольте поцікавитись, яка мета заходу? Бо таке враження, що консолідація амбіцій для ще одного запису в СіВі.
Крім того, яка форма дійства: оргія чи серійна моногамія? Тобто передбачається присутність серйозної фігури, відповідно її доповіді, та свіжої критики в формі діалогу, чи кожен про своє без обмеження предмету?
2 vi.kycja
Ви питаєте, з якою метою проводиться конференція? Відповім не надто оригінально: зібрати молодих дослідників і дати їм змогу плідно поспілкуватися на певну тему, яка цікава багатьом. Тож не зовсім зрозуміло, до чого тут консолідація амбіцій. Ви вважаєте, що конференції влаштовуються для того, щоб організатори могли внести собі ще один рядок у СіВі? Позиція щонайменше дивна.
Сарказм з приводу оргій - просто "в молоко". Ви, певно, хотіли запостити цю репліку на якомусь іншому блозі, а випадково натиснули сюди. Що ж, надалі будьте уважнішими.
Щодо "обмеження предмету", то це опитування якраз для того й зроблено. "Безпредметною" була тільки перша конференція "Філософія: нове покоління" (2006 рік): там і справді кожен говорив, що хотів. Але то був "засів", а далі вже все було цілком предметно.
Серйозні фігури плануються. Ми це обговорюємо. До речі, вони були на всіх попередніх наших заходах.
Дякую за відповіді. Образити я Вас не мала наміру, тому пробачте, якщо таке враження склалось.
Зібрати молодих дослідників - це мета чудова, погодожуюсь, але можливо, варто спробувати збирати навколо проблеми (бажано актуальної і обговорення якої має сенс). Тобто акцентувати на останньому, міняючи час від часу кут зору.
Дуже прошу, не реагуйте вороже. Це лише докса.
Якщо проглянути цьогорічний список доповідачів, іншого пояснення, навіщо більша частина молодих ступала за кафедру, крім як для рядку, я не знаходжу.
Це знову докса.
Репліку я запустила прямісінько у Ваш "геніальний" список філософів, про доречність яких на блозі Ви не подумали. Оце образа.
Про серйозні фігури я питала, аби можливо зорієнтувати тему. Також зрозуміло, що рівень їх серйозності визначає продуктивність заходу.
Не ображайтесь, будь-ласка.
Жодних образ не було, тож немає потреби вибачатися. Я просто роз'яснив певні моменти.
Хоча Ваш коментар мене все ще дивує. "Можливо, варто спробувати збирати навколо проблеми (бажано актуальної і обговорення якої має сенс)" - здається, ми саме цим і займаємось, визначаючи тему майбутньої конференції.
"Репліку я запустила прямісінько у Ваш "геніальний" список філософів, про доречність яких на блозі Ви не подумали". Якщо так, то треба було й кинути її якраз у коментарі під списком. До того ж, не знаю, чому Ви вважаєте появу списка недоречною в нинішньому блозі. Про його геніальність, звісно, можна сперечатися, але це просто згадка про веселі студентські роки, бо, на мою особисту думку, філософія, крім усього іншого, може бути ще й веселою. Підозрюю, що тим, внаслідок чого постав наш список, займалися чимало студентів філософії. Крім того, блог - це простір для різнопланової комунікації гуманітарів, він максимально відкритий для різних підходів і в тому числі для їх критики. Це ж не електронна версія якогось академічного журналу.
Також не знаю, чому рівень продуктивности заходу Ви міряєте кількістю "класіків". На наших конференціях найцікавіше відбувалося якраз без їхньої участи. Хоча, як я вже казав, вони завжди були (наприклад, Кримський, Горський, Попович, Мінаков, Кебуладзе, Менжулін, Кобець) і, сподіваємось, будуть надалі (крім Горського, звісно).
Люди, якщо не важко, зосередьтесь будь-ласка на тематизації майбутньої конференції, а не на конструюванні припущень про те, хто для чого виходив на минулій конференції.
до vi.kycja
Якщо ви маєте певні думки щодо актуальної теми, обговорення якої вартує організації конференції, то висловлюйте їх. Нашій філософській дискурсивній команді вдалося провести вже три конференції і ми б хотіли мати ще четверту, тому відкриті до зауважень, але тільки змістовних. І я був би радий побачити у ваших постах саме такі зауваження і пропозиції, бо, якщо чесно, докса там є, а нам би епістеме хоч трохи...
Те, що спадає на думку:
1. Проблема "університету", його філософії, в "епоху постмодерн".
2.
Постструктуралізм пост фактум (йдеться про процеси його профанації, витіснення, зміщення, блокування).
3.
Жива філософія (аналіз вцілілих (живих власне) мозкових центрів планети, що працюють в нашій сфері).
А, чому б і ні. Наведені теми можна уточнити, але я б пропонував включити їх у список можливих. Нехай нарід голосує. Мені видаються цікавими перша та третя теми, можливо їх вдасться ще й якимось чином об'єднати...
Наскільки я розумію, під темою "Університета" тут маються на увазі передусім інституційні та методологічні проблеми, що зараз постають, взаємодія\відсутність взаємодії між філософськими школами, співвідношення в межах університетського дискурсу філософських та "власне наукових" дисциплін (до цього можна додати й проблему діяльності так званих сусп.-економічних дисциплін).
Стосовно постструктуралізму - я не певен, що в нас набереться достатньо адекватних робіт по цьому напрямку, адже спеціалістів не так і багато. Тобто рано нам ще про поструктуралізм (: Хоча тема надзвичайно цікава і точно дискусійна, розуміння цього напрямку в Україні точно не вистачає.
Врешті пропоную до дискусії два варіанти:
1)Університетська філософія в ситуації постмодерну (і тут можна говорити про "живі центри думки")
або
2)Університет в ситуації постмодерну (проблеми інституційних взаємодій - див. початок коментаря).
Як на мене, "ситуція постмодерну" дещо коректніше ніж "постмодерна епоха", бо не певен, що перехід з "епохи" до "епохи" відбувся. Тобто це ще слід доводити.Але про наявність в багатьох сферах "постмодерної ситуції" говорити більш-менш можна.
1. "Ситуація постмодерн" справді коректніше виглядає, бо охоплює припущення про наявність інших "ситуацій" (епоха є "зупинкою").
2. Під філософією університету я вже мала на увазі інституційну/методологічну складову як один з індикаторів зміни/специфіки згаданої філософії.
3. не знаю, наскільки це пафосно звучатиме, але може поєднати першу і третю тему через "живий університет"?
На конференції 2007 року в нас був круглий стіл з університету, хоча тоді не йшлося про університет саме в контексті постмодерної ситуації. Щоправда, перед ним пропонували читати цікавий текст Дерида "Мохлос" якраз щодо цієї проблеми.
Згоден з Вадимом, що модерн і постмодерн - це не "епохи", розділені часовою межею, а "ситуації" або "стани", що існують синхронно. Здається, за Ліотаром це саме так.
Цікаво. Чи могла б тоді тема звучати так "Пост-філософія університету: модерні та пост-модерні дискурси в сучасній університетській культурі"?
Ні, ну одна річ, коли ми тематизуємо сам університет, а зовсім інша - коли обговорюємо модерні та постмодерні дискурси, які, зрозуміло, відбуваються переважно в межах університетських інституцій.
Я за "Діалог / комунікація / дискурс"
до kessol
Обгрунтуйте будь-ласка свій вибір: в чому на разі проблема з діалогом/комунікацією/дискурсом і чому ця тема має звучати тут і зараз?
Мене особисто закікавила б тема "Плин філософування і роль Міста." Але, оскільки бачу непопулярність цієї теми, голосую за "Університетську філософію..." це актуальна тема, можно сказати практична. Категорично проти "Коммунікації...", бо популярність ще не є показник. На мій погляд ця тема взагалі до філософії відношення не має - вона скоріше соціологічна, політична.
Можливо було б цікаво трансформувати "Філософію Міста" в "теріторіальність філософії". Тема більш широка, може бути актуалізована як:
1. Власне філософія Міста(чи навпаки "домика у горах", провінції)
2. Теріторіальність філософії, у дусі Дельоза
3. Топоси у яких можлива філософія(семінар, університет, "клуб", форум в інтернеті, інше)
Хоча так вона стає занадто широка....
Мені здається "Діалог/комунікація/спілкування" - тема досить актуальна. Стосовно ж її "заїждженості" - хотілося б навести вислів Германа Гессе: "Но как всякий убиенный солдат есть вечное повторение одной и той же ошибки, так и истина нуждается в том, чтобы ее высказывали на тысячи ладов ныне и присно".
Формулювати її можна по-різному, включаючи поняття "дискурс" або ні, думаю, проблема "дискурсу" тут настільки очевидна, що обійти її стороною не вийде в будь-якому випадку. Наші ж шановні організатори, вочевидь, мали щось на увазі, пропонуючи розглянути "спілкування", яке в сучасному суспільстві поступово зникає, поступаючись "базару".
Підтримую варіант теми: "Діалог. Комунікація. Дискурс." - багатоаспектна.
Подобається також "Плин філософствування і роль Міста" - справді цікаві формулювання та можливості тематичного горизонту.
підтримую "плин філософування і роль міста". досить актуальна тема сьогодення в Україні, оскільки демографічний дисбаланс "місто-село" доситатньо серйозна проблема. є над чим поміркувати, оскільки, відповідно й всі інші (інтелектуальний, кульурний, ...) баланси варті уваги й осмислення, тим паче філософування
Тема "Діалог / комунікація / дискурс" -- непогана, хоча я був здивований, чому її не обрали на цей рік.
Мені більше до вподоби "Критика як метод. Повнота продуктивності чи межа обмеженості?". Цю тему можна розвернути в наступному руслі: наскільки ефективний детальний, прискіпливий розгляд чогось; чи має це бути аналізом; наскільки співтавні критика та рефлексія; чи є критика продуктивною, що розширює межі розумового горизонту, чи вона вказує лише на межі людського розуму або сама звужує розум до цих меж.
Дописати коментар
Підписка на Дописати коментарі [Atom]
<< Головна сторінка