Білоруська весна

БІЛОРУСЬКА ВЕСНА ЗНОВУ В КИЄВІ!

З 22 березня по 12 квітня в Києві триватиме фестиваль сучасної білоруської культури "Білоруська весна". Фестиваль проходить удруге і цього року включатиме вуличний перформанс, кінопокази (в тому числі прем'єрні), вечір білоруської флеш-анімації, виставку фото та ЗМІ Білорусі, круглий стіл медіа-менеджерів, концерт етно-гуртів та українсько-білоруську літературну вечірку.

"Незважаючи на те, що білоруси є найбільш спорідненим українцям народом, нам майже нічого не відомо про білоруську культуру", - стверджує координатор фестивалю Олександр Демченко.

Логотипом фестивалю став підводний човен кольорів національного прапора Білорусі – білий, червоний та білий. Цей образ запозичено з пісні гурту NRM, легенд білоруського року. Організатори надають йому символічного значення, адже "Білоруська весна 2008" – це занурення у непізнані глибини білоруської культури, яка прихована пiд товстим шаром клiше та стереотипiв.

Гостями фестивалю стануть кінорежисер Антось Цялєжнікав, сценарист Аляксандр Качан, етно-гурти Джамбібум та Нагуаль, а також білоруські письменники, відомі журналісти та видавці, серед яких Андрей Хадановіч, Андрей Скурко, Уладзімір Арлов, Мария Мартисєвіч, Вєра Бурлак та інші.

У другій половині квітня події фестивалю роз'їдуться по інших містах України.

Організатор фестивалю - Ініціатива Солідарність, група українських білорусів та небайдужих до Білорусі українців, які починаючи з 2005 року проводять громадські та культурні акції, спрямовані на розвиток українсько-білоруських зв'язків та сприяння демократичним перетворенням у Білорусі.

Партнерами-співорганізаторами подій "Білоруської весни 2008" стали Молодіжний центр Капонір, Арт-студія Вирій, Кіноклуб КМА, А-Кіно, Журнал культурного спротиву ШО, видання Телекритика, Галерея РА, Група європейської стратегії.

Фото та відео з подій "Білоруської весни", а також новини про перебіг фестивалю можна буде знайти на сайті http://belarus.org.ua.

ПРОГРАМА ФЕСТИВАЛЮ "БІЛОРУСЬКА ВЕСНА"

Лижі на асфальті
22 березня, 13.00
вул. Хрещатик, біля м. Хрещатик
Забіг на лижах по асфальту – яскраве відкриття Білоруської весни. Під музику радянських спортивних маршів учасники змагатимуться за Кубок Лукашенка – відомого шанувальника лижероллерів. Організатори обіцяють, що асфальт не постраждає!

«Білоруський резистанс»
22 березня, 18.30
КМЦ НаУКМА, «Підвал»
вул. Іллінська, 9
Білоруський антирадянський спротив повоєнних років – цій табуйованій темі присвячений документальний фільм А. Цялєжнікава. Прем’єра стрічки в Україні. Після показу - спілкування з режисером та українськими дослідниками визвольного руху.

«Окупація. Містерії»
24 березня, 20:00
А-Кіно у «Я-Галереї»
вул. Волоська, 55/57
У трьох новелах повнометражний ігровий фільм режисера А. Кудзінєнка щиро розповідає про долі білорусів у Другій світовій війні. Учасник МКФ «Молодість», показ у Білорусі заборонено. Запрошений сценарист А. Качан. Запис за тел.: 537-33-51

Вечір білоруської флеш-анімації
29 березня, 18.30
КМЦ НаУКМА, «Підвал»
вул. Іллінська, 9
Занадто гостра для влади соціальна сатира в інтернет-мультфільмах «МультКлубу» змусила його авторів емігрувати з Білорусі. Буде продемонстрований доробок «МультКлубу» та двох інших команд мультиплікаторів.

"Суседзі": Виставка фото та ЗМІ Білорусі
2-11 квітня
Галерея РА
вул. Б. Хмельницького, 32
Роботи найкращих фоторепортерів Білорусі, трансляція теле- та радіоновин, справжня розкладка свіжої білоруської преси – за допомоги виставки можна не на жарт зануритись у білоруський медіа-простір і на власному досвіді відчути його особливості.

Круглий стіл Телекритики: «ЗМІ Білорусі»
2 квітня
Круглий стіл для медіа-менеджерів, що його кожного місяця організує журнал «Телекритика», у квітні пройде в рамках фестивалю «Білоруська весна». Редактори білоруських ЗМІ та українські експерти зберуться, щоби обговорити медіа-середовище Білорусі.

Етноконцерт: Джамбібум та Нагуаль
5 квітня, 18.30
КМЦ НаУКМА, «Підвал»
вул. Іллінська, 9
Неповторна нагода відчути подвоєну силу етноритмів, поєднаних із сучасними музичними трендами. Музика, таємниче глибинна та легковажна водночас, традиційні білоруські фольклорні мотиви, переспівані на новий лад.

Лiтературна вечiркa
12 квітня
КМЦ НаУКМА, «Підвал»
вул. Іллінська, 9
16.30 Живе спiлкування з білоруськими авторами. Презентацiї книжок та прозові читання.
19.00 Перший мiждержавний поетичний СЛЕМ! Поетичнi збiрнi України та Бiлорусi (капiтани: Лазуткiн vs Хадановiч) позмагаються за приз вiд журналу ШО.

КОНТАКТИ: http://belarus.org.ua

Літературний вечір Ксені Харченко

Бібліотека Національного університету
«Києво-Могилянська академія»

запрошує
на літературний вечір

КСЕНІ ХАРЧЕНКО

що відбудеться
у середу, 26 березня, о 18.00

у приміщенні бібліотеки Антоновичів
(читальна зала 25, другий поверх)
вхід до бібліотеки через браму Староакадемічного корпусу

модератор зустрічі – Богдана Матіяш

Тепло всіх запрошуємо!

Про книжку:
Ксеня Харченко, авторка дебютної книги «Історія», починає письмо з чистого аркуша, на який падає хіба що непевне світло снів, згадок і здогадок. Адже мусить бути хтось, хто спостерігає й записує, аби світ протривав дещо довше, ніж є видимим.
«Історія» від першої до останньої сторінки – вигадка, міф, притча, гра, небилиця і примовка, словом, усе, що завгодно, крім «правди». Правду тут повноцінно заступає любов – так, як метонімію заступає метафора.
Остап Сливинський

Мені потрібен був певний спосіб, у який я могла би розповісти певну історію, переповісти те, що відбулося насправді. Тому я не писала, а записувала, перебріхувала, бо я і хотіла бути відвертою і не хотіла бути дослівною. Я віддаю перевагу писанню про те, що знаєш і відчуваєш. Я пишу про те, що для мене важливо.
Ксеня Харченко

Ксеня Харченко бачить вас інакше. Подивіться на себе її очима. Подумайте про себе її словами.
Юрко Іздрик

Конференція, присвячена Омелянові Пріцаку

Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Запрошуємо Вас узяти участь у роботі Міжнародної наукової конференції, присвяченої пам’яті академіка Омеляна Пріцака

"Спадщина Омеляна Пріцака і сучасні гуманітарні науки"

яка відбудеться 28-30 травня 2008 року
у Національному університеті «Києво-Могилянська академія».

До участі у конференції запрошуються історики, політологи, тюркологи, сходознавці, філологи, етнологи, філософи

Напрями роботи конференції:

• Українознавство
• Славістика
• Скандинавістика
• Тюркологія
• Візантологія
• Релігієзнавство
• Іудаїка
• Кавказознавство
• Індологія
• Японознавство та китаїстика
• Арабістика та іраністика

У межах конференції планується проведення круглого столу «Київська Русь та Євразійський Степ». Презентація книги Омеляна Пріцака «Коли і ким було написано "Слово о полку Ігоревім"?»

У разі Вашої згоди взяти участь у роботі конференції просимо до 30 березня цього року повідомити тему та надати анотацію виступу, а також відомості про автора: ім’я та прізвище, науковий ступінь, учене звання, посада, місце роботи, поштова адреса, e-mail, контактний телефон.

Робочі мови конференції: українська, англійська, російська.

Матеріали конференції будуть опубліковані в науковому збірнику після проведення конференції.

Оргкомітет не бере на себе фінансування витрат, пов’язаних з Вашою участю у Конференції.

Інформацію просимо надсилати на адресу:

Оргкомітет конференції пам’яті Омеляна Пріцака
Національний університет «Києво-Могилянська академія»

вул. Сковороди, 2, Київ-070, 04655, Україна
тел. (+38-044) 417-31-13; 425-60-75;
факс: (+38-044) 463-67-83; 425-60-55
e-mail: pritsak.col@ukma.kiev.ua, opritsak@ukr.net

ЗАЯВКА
на участь у роботі
Міжнародної наукової конференції, присвяченої пам'яті Омеляна Пріцака

Прізвище, ім'я, по батькові: _____________________
Вчений ступінь: __________________________________
Вчене звання: ____________________________________
Посада, установа (організація): __________________
Країна: __________________________________________
поштова адреса: __________________________________
e-mаіl : _________________________________________
Телефони: службовий ______________________________
мобільний ______________________________
Тема доповіді:____________________________________
__________________________________________________
Анотація виступу:_________________________________
__________________________________________________
__________________________________________________
__________________________________________________

Примітка: Повний текст доповіді (статті) в друкованому та електронному вигляді прохання надіслати за вказаними адресами або подати в оргкомітет під час роботи конференції. Вимоги для оформлення статті: шрифт – Times New Roman, розмір шрифту основного тексту – 14, списку літератури – 12, обсяг тексту 10 000 – 20 000 знаків. Оформлення тексту: праворуч – ініціали, прізвище автора, далі – назва, анотація українською чи англійською мовою (5-7 рядків) та ключові слова, текст, перелік літератури з нумерацією відповідно до розміщення посилань.

Дата Підпис

Науковців запрошують

У прикріплених файлах - запрошення від Академії Яна ван Ейка для науковців різних спеціальностей і запрошення на XI Всеукраїнську науково-практичну конференцію "Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції" (з різними дисциплінарними секціями).
Eyck.pdf
Conference.pdf

Літературно-кіношна дискусія

26 березня о 18.00 у Книгарні «Є» відбудеться дискусія на тему «Від автора роману – до автора сценарію».

Учасники дискусії:
Ірен Роздобудько, письменниця, сценарист, редактор;
Андрій Кокотюха, письменник, сценарист, журналіст;
Юлія Чернявська, продюсер кіногрупи «Production.UA»;
Олег Щербина, продюсер кіногрупи «Production.UA»;
Володимир Тихий, режисер, кліпмейкер (кіногрупа «Production.UA»);
Ахтем Сейтаблаєв, режисер (кіногрупа «Production.UA»).

Модератор – Лариса Денисенко, письменниця, журналіст, адвокат, ведуча програми «Документ» на телеканалі «1+1».

Яких гостей запрошено: Яну Дубинянську (письменниця, журналістка), Сергія Галетія (редактор «Української медійної групи»), Ольгу Боровських (директор з маркетингу й PRу кіногрупи «Film.UA»)

Питання дискусії:
- художній твір та кіносценарій: де точки НЕ-пересікання?
- чим певні твори «заслужили»на екранізацію?
- якісне українське кіно за мотивами якісних українських книжок: коли діждемося й чого для цього бракує?
- відступ від книжки на користь кіно: сваволя кіношників чи обґрунтований вибір? Як реагують на це автори творів?
- як УСЕ ЦЕ було з Ірен Роздобудько та з Андрієм Кокотюхою? Секрети дружби між письменниками, режисерами та продюсерами (ТІЛЬКИ ПРО ЦЕ – НІКОМУ).

Ви будете першими, хто побачить:
- фрагменти фільму „Тривожна відпустка адвоката Ларіної”, знятого українським режисером Олександром Стеколенком за мотивами детективу Андрія Кокотюхи, і „магічні” фото зі зйомок цього фільму;
- фото зі зйомок фільму „Гудзик”, знятого українським режисером Володимиром Тихим за мотивами однойменного роману Ірен Роздобудько.

Довідка для тих, хто досі не знав:
ІРЕН РОЗДОБУДЬКО: сучасна українська письменниця, авторка численних романів та дитячих книжок («Пастка для жар-птиці», «ВІН: Ранковий прибиральник; ВОНА: Шості двері», «Ґудзик», «Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, не придатних для життя», «Зів'ялі квіти викидають», «Життя видатних дітей» та ін.); лауреат та переможець (Гран-Прі) Всеукраїнського конкурсу «Коронація Слова» (2000, 2001, 2005) та багатьох інших літературних премій. Пані Ірен уже давно мріяла про кіно. Зараз вона невпинно працює над сценаріями для фільмів. За мотивами її книги «Ґудзик» вже знято фільм; незабаром почнуться зйомки за романом «Зів'ялі квіти викидають» (сценарії також писала письменниця).

АНДРІЙ КОКОТЮХА: відомий сучасний український письменник, журналіст, а відтепер і сценарист. Книжки А. Кокотюхи друкують у багатьох українських видавництвах сучасної української літератури: «Смолоскип», «Нора-Друк», «Кальварія», «Фоліо», «Піраміда», «Зелений Пес». Він 7-разовий лауреат всеукраїнського конкурсу "Коронація слова" та багатьох інших літературних конкурсів та фестивалів («Золотий Бабай», «Відкрита ніч» тощо). Його детективи оцінили кінорежисери, тому вже в 1998 році за його сценарієм на кіностудії ім. О. Довженка було знято фільм «Тупик». Однак А. Кокотюха на цьому не зупинився, написавши ще кілька сценаріїв для документальних фільмів із циклу «Кримінальні історії» на каналі ICTV. За мотивами роману «Легенда про Безголового» знято телевізійний художній фільм „Тривожна відпустка адвоката Ларіної”; незабаром проходитимуть зйомки фільму за книжкою письменника «Темна вода». Продюсери компанії "Production.ua" зараз також співпрацюють із паном Андрієм - плануються зйомки фільму "Повзе змія" за мотивами однойменного роману письменника. Сценарій пише пан Кокотюха.

ВОЛОДИМИР ТИХИЙ: режисер, кліпмейкер. Його кінороботи: «Мийники автомобілів», «Донечко моя», телепроект «СВ-шоу». Незабаром на екранах телевізорів з’явиться знята ним кінострічка „Ґудзик” за мотивами однойменного роману Ірен Роздобудько.

АХТЕМ СЕЙТАБЛАЄВ: режисер. Його кінороботи: „Квартет для двох”. Планує зняти кількасерійний фільм за мотивами роману Ірен Роздобудько „Зів’ялі квіти викидають”.

Адреса Книгарні «Є»: вул. Лисенка, 3, ст. м. «Золоті Ворота».

Словник Кримського-Єфремова на диску

21 БЕРЕЗНЯ О 18.00 У КНИГАРНІ «Є» ВІДБУДЕТЬСЯ ПРЕЗЕНТАЦІЯ КОМПАКТ-ДИСКУ «РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ СЛОВНИК (1924-1933, ред. Агатангел Кримський, Сергій Єфремов). ЕЛЕКТРОННА ВЕРСІЯ».

Про драматичну історію найкращого словника розкажуть відомі фахівці Лариса Масенко, Ольга Кочерга, Євгенія Карпіловська, Євген Сверстюк. Обговорення буде присвячено також питанням:

- чому саме цей словник – найкращий?
- «рукописи не горять»: де шукати втрачений четвертий том?
- залучення до відродження словника різних людей (мовознавці – редактори видавці – програмісти – Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Сполучених Штатах – книгарня «Є»): збіг обставин? магія?
- стан словникарства в Україні: що маємо і на що сподіваємось?
- байдужа держава ←→ активна громадськість: чи варто вимагати від держави підтримки?

Увага: всі присутні отримають презентований компакт-диск у подарунок.

Книгарня “Є”: вул. Лисенка, 3, ст. м. “Золоті Ворота”

Вітґенштайн, початок

Відбулося перше спільне читання Вітґенштайна. Участь брали десь чоловік 12, переважно студенти, хоча було й кілька аспірантів.

Мінаков підготувався добре: роздав усім оригінали, мав із собою український, російський і англійський авторизований переклади для порівняння, а також ноутбук, щоб записувати вже наш варіант перекладу. Щоправда, зразу ж виявилося, що дечого не вистачає: ідеться про програму "Словники України" (або якийсь аналог) для пошуку адекватних українських варіантів (у цій програмі є словник синонімів). Часом було складно "на ходу" підібрати якийсь український відповідник, якщо знайдений не задовольняв.

Взагалі було помітно, що Мінаков трохи недооцінює саме україномовний бік справи. Він навіть висловив таку тезу, що якщо нам доведеться обирати між точним відтворенням змісту (смислу, сенсу, значення :) тексту та граматичною правильністю, то граматикою можна пожертвувати заради адекватности. Не думаю, що це продуктивний підхід. Точність перекладу забезпечується саме мовними засобами, і наше завдання - дати найбільш наближене до оригіналу відтворення змісту тексту через використання можливостей української мови. Якщо ми максимально дослівно передаємо німецький текст, але при цьому він звучить по-німецьки (хоч і з українськими словами), навряд чи це можна вважати задовільним перекладом (а такі випадки трапляються). Мова - це наше обмеження, але водночас і наша перевага: ми маємо бути свідомі того, що часом українською не можна сказати чогось саме так, як іншими мовами, але разом із тим маємо знати всі можливості власної мови, щоб використовувати їх повною мірою. Саме тому я й пропонував користуватися в процесі читання-перекладу програмою зі словниками.

Ясно, що при перекладі філософської термінології варто бути дуже обережним і не зловживати синонімами з метою нібито уникнути тавтологій. Часом заміна терміна на синонім цілковито змінює зміст сказаного та відповідно дезорієнтує читача. Але ж є й протилежна небезпека: філософ у якихось місцях користується суто "повсякденною" мовою, не навантажною термінологічно, а ми ретельно відтворюємо якесь конкретне його слово тільки одним українським відповідником, не варіюючи та не вживаючи синонімів. Для прикладу можна навести хоча б слово, яким названо цей блог. Discours у французькій мові, звісно, має термінологічне значення, і тоді його, безумовно, слід перекладати як "дискурс". Але поза тим воно вживається й у повсякденній мові в значенні "розмова", "промова". Фраза "Він виголосив дискурс", мабуть, багатьом різатиме слух. Словом, у таких речах завжди треба зважати на контекст. Буквалізм тут не виправданий. Хоча при перекладі термінології він не завадить.

У спільному читанні ми просунулися не надто далеко, принаймні менше, ніж планував Мінаков: переклали тільки три перші абзаци передмови. Але, думаю, на наступних засіданнях ми прискоримося. Хоча, мені здається, до таких читань треба хоча б мінімально готуватися. Правда, значно сповільнює переклад обговорення тих чи інших аспектів тексту: на рівні слів усе зрозуміло, але ось перекласти так, щоб не спотворити думку Вітґенштайна (наприклад, не зробити його трансценденталістом або психологістом), - це проблема. Тут уже включаються інтерпретації та обговорення контекстів. Починає діяти класичне герменевтичне коло.

Найбільша проблема виникла зі словом Sinn (і це при тому, що в передмові його вжито не як термін). "Смисл", "зміст", "сенс" - кожен варіант має свої переваги та недоліки. Але принаймні ясно, що це не "значення" :) Словом, пропозиції приймаються.

Загалом роботу почато, і це вже добре. Бо в українських гуманітаріїв вічна проблема: вони зазвичай мають грандіозні плани, але до їх втілення не доходить. Тут якраз протилежний приклад. Участь Мінакова дає підстави сподіватися, що проект не загнеться на перших кроках. Ясно, що за два триместри (з нашими темпами) повністю перекласти "Трактат" не вдасться. Але побачимо, як воно буде.

Wittgenstein "Tractatus Logico-Philosophicus": спільне читання

До уваги аспірантів і студентів-старшокурсників НаУКМА!

15 березня 2008 року

(і далі щосуботи впродовж весняного та літнього триместрів)

об 11:30

відбуватиметься семінар зі спільного читання тексту

Ludwig Wittgenstein
"Tractatus Logico-Philosophicus"

Читання відбуватимуться на основі оригінального німецького тексту.

Мета читань – спробувати зрозуміти один із найважливіших філософських текстів ХХ ст. та підготувати основу для нового перекладу цього тексту українською.

Місце проведення семінару: НаУКМА, 4 корпус, авдиторія 318.

Семінар проводить доктор філософських наук, викладач кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА Михайло Мінаков.

Проблема універсалій у "другій схоластиці"

У суботу, 15 березня, об 11:00 у відділі логіки Інституту філософії в межах засідання Аристотелівського товариства відбудеться лекція кандидата філософських наук Миколи Симчича "Проблема універсалій у "другій схоластиці".

Територія революції. Post scriptum

Уже загоїлись рани після конференції «Філософія: нове покоління. Територія революції», емоції трохи вщухли, на дискурс має вже менше впливати належність або неналежність до лівого руху. Тому зараз спробую висловити кілька міркувань, чому мене дещо відлякує марксизм, якому я загалом симпатизую і до якого намагаюся пильно приглядатися.

Як мені нині здається, марксизм передбачає метафізичну теорію майбутнього суспільства, непроясненість якої ставить під сумнів увесь проект. Більш-менш визнано, що, за Марксом, із часом (після революції та в період диктатури пролетаріату) держава має зникнути, адже навіть соціалістична держава – це форма експлуатації, щоправда, цього разу меншості – більшістю. Доки держава існує, людину до кінця не емансиповано, експлуатацію до кінця не ліквідовано, а комуністичне суспільство залишається все ще метою. А саме заради емансипації, подолання експлуатації та побудови комуністичного суспільства здійснюють революцію. (Готовий до дискусії з тими, хто потрактовує революцію як нескінченний процес і заперечує утопізм Маркса або марксизму, називаючи Маркса насамперед критиком). Здається, Маркс нормально не пояснює, як саме відбувається перехід від соціалістичної держави до комуністичного суспільства після революції (якщо пояснює, прошу, підкажіть, де). Натомість Ленін говорить про «відмирання» держави. Гадаю, це більш-менш адекватне «домислення» Марксової теорії. Але суспільство після скасування держави, суспільство без примусу – це вже уявлення, яке потребує додаткових метафізичних тверджень. Звісно, комуністичне суспільство – це зовсім не повернення людини до її первісного стану, тому не йдеться про теорію природного стану. Але, якщо людина може співіснувати з іншими людьми без примусу та на принципах справедливості, не виявляючи ексцесів панування, то це вже означає твердження про природу людини. У цьому контексті вельми показове твердження Маркса, що саме за комуністичного суспільства почнеться властиво людська історія. Відтак, незважаючи на всю Марксову критику анархістів, сам його ідеал суспільства без держави виявляється лише спекулятивним припущенням. Якщо ж уявлення про те, що держава має відмерти, є хибним, то цілком адекватними будуть посилання на історичний досвід соціалістичних держав – де омріяна свобода? Відтак сама революційна практика у марксистському трактуванні втрачає сенс. Принаймні наразі я зробив для себе такий висновок; буду вдячний тому, хто спробує переконати в іншому.

Інша причина, з якої мене відлякує марксизм – це тенденція відчитувати в діях і словах людей «щось більше», якісь об’єктивні процеси, незалежні від них. На практиці це означає боротьбу проти класового ворога, який, що б він не казав і як би не чинив, «насправді» підпорядкований своєму класовому інтересові. Його родова сутність бере гору над його індивідуальною сутністю. З етичних міркувань я волію виходити з презумпції довіри (спроба філософського обґрунтування такої презумпції – це зовсім інакша тема, про неї зараз не йдеться). Тому я, сказати б, з підозрою ставлюся до філософії підозри, що відхрещується від, за висловом Габермаса, «наївно-герменевтичного» потрактування висловів інших. Брати на себе роль судді (критика ідеології, психоаналітика), який визначає, що ж «насправді» рухає іншими – це не для мене. «Хто тут такий авторитарний?» – цитував лівих лівий _jerzy.

Тут можна прочитати ще одну мою критичну репліку щодо марксизму.

Колізії українського та російського

11 БЕРЕЗНЯ О 17.00 У КНИГАРНІ «Є» ВІДБУДЕТЬСЯ КРУГЛИЙ СТІЛ ЕКСПЕРТІВ НА ТЕМУ «ХІХ СТОЛІТТЯ: КОЛІЗІЇ УКРАЇНСЬКОГО ТА РОСІЙСЬКОГО».

Учасники круглого столу:
Володимир Панченко, доктор філологічних наук, професор
Василь Ульяновський, доктор історичних наук, професор
Валентина Шандра, доктор історичних наук, с.н.с.
Ігор Гирич, кандидат історичних наук, с.н.с.
Інна Старовойтенко, кандидат історичних наук, доц.
Андрій Чуткий, кандидат історичних наук, доц.

Круглий стіл присвячено таким питанням:
 Спадщина XVIII століття: чи мало перспективи розвитку етнографічне українство малоросійської шляхти, окрім запису народних пісень та боротьби за “право гуральництва”.
 Подвійна лояльність і подвійна ідентичність: два поняття у складній взаємозалежності. Як змінювалася ситуація лояльності та ідентичності протягом наступництва поколінь.
 “Креольський світогляд”, “компрадорство”, “колаборантство” та “провансальство” - адекватність визначень ХХ століття для України ХІХ століття. Аналогії в історії інших європейських народів і можливі висновки для України.
 Соціальна структура і етнічна приналежність населення українських губерній та долі українства ХІХ століття.
 “Українські політичні традиції” до 1917 року: чи можемо ми говорити про “спектр” політичних ідей — від монархізму до соціалізму.
 Європейські “політичні моди”: шлях до українського політичного космополітизму чи шлях до зросійщення.
 Як “розділити” між Україною та Росією культурну спадщину ХІХ століття: за мовою, ідентичністю, лояльністю чи національністю.

Адреса Книгарні «Є»: вул. Лисенка, 3, ст. м. «Золоті Ворота».

Розуміння любові в ісламському містицизмі (ірфан)

Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України

7-го березня о 12.00
в приміщенні Інституту філософії (к. 318)
відбудеться відкрита лекція:

"Розуміння любові в ісламському містицизмі (ірфан)"

Доповідає Шейх Мохаммад Реза Афзалі,
Університет м. Кум (Іран)

Запрошуються всі охочі

Якого минулого потребує майбутнє

КНИГАРНЯ «Є» ТА ПОСОЛЬСТВО РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА РАЗОМ ВЕДУТЬ РУБРИКУ «ПОЛЬСЬКА ЧИТАЛЬНЯ». 20 БЕРЕЗНЯ О 17:00 ВІДБУДЕТЬСЯ ЗУСТРІЧ З ТОМАШЕМ СТРИЙКОМ – ПОЛЬСЬКИМ ІСТОРИКОМ, АВТОРОМ КНИЖКИ «ЯКОГО МИНУЛОГО ПОТРЕБУЄ МАЙБУТНЄ. ІНТЕРПРЕТАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ В ІСТОРІОГРАФІЇ ТА ПУБЛІЧНИХ ДИСКУСІЯХ В УКРАЇНІ 1991-2004». ВХІД ВІЛЬНИЙ. ЗАПРОШУЄМО ВСІХ ОХОЧИХ.

В обговоренні книжки візьме участь автор,
а також українські вчені, зокрема:
проф. Наталія Яковенко (НаУКМА),
проф. Леонід Зашкільняк (Інститут українознавства, Львів),
проф. Георгій Касьянов (Інститут історії НАНУ),
Андрій Портнов (редактор часопису «Україна модерна»),
а також спеціальний гість, проф. Гжегож Мотика (Польська Академія Наук).

Зустріч вестиме проф. Оля Гнатюк, радник Посольства Республіки Польща.

Мова йтиме про стратегії історіописання в незалежній Україні та про сучасну польську історіографію, присвячену Україні та польсько-українським взаєминам.

Доктор Томаш Стриєк, польський історик, працює в Інституті Політичних Студій Польської Академії Наук. Опублікував, зокрема, книжку «Українська національна ідея міжвоєнного періоду» (2000), яка була нагороджена Фондом Польської Науки, а також численні розвідки про найновішу історію Центральної та Східної Європи, теорії нації та націоналізму. Томаш Стриєк є також автором шкільних підручників.

У книзі «Якого минулого потребує майбутнє» Стриєк досліджує стратегії осмислення національної історії в незалежній Україні. Він показує сучасну «боротьбу за історію» на тлі політичних та ідеологічних поділів українського суспільства. Польського історика цікавить, зокрема, як українські історики вводять сучасні методології до своїх досліджень, як відповідають на виклики постмодерних інтерпретацій минулого.

Проф. Гжегож Мотика, польський історик, досліджує період Другої світової війни. Автор м.ін.: «Пани та різуни» (1997), «Українська партизантка 1942-1960» (2006).

Адреса Книгарні «Є»: вул. Лисенка, 3, ст. м. «Золоті Ворота».

Філософськи значущі ідеї в Іша-упанішаді

Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України
Відділ історії зарубіжної філософії

11 березня 2008, 16:00
к. 327

СЕМІНАР ДОСЛІДНИКІВ
СХІДНИХ ФІЛОСОФІЙ

Засідання ХIX (додаткове):

Доповідь: «Філософськи значущі ідеї в Іша-упанішаді»

Доповідач: студент маґістерської програми «Філософія» Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олександр Романенко

ЗАПРОШУЄМО УСІХ ЗАЦІКАВЛЕНИХ!

Див.: http://community.livejournal.com/ukr_asia_philos

Андрухович і Неборак про Шевченка

ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ ТА ВІКТОР НЕБОРАК ГОВОРЯТЬ ПРО ШЕВЧЕНКА У КНИГАРНІ «Є». ШЕВЧЕНКО – ЦЕ: ДУХОВНИЙ БАТЬКО НАЦІЇ? НАЙВЕЛИЧНІШИЙ ПОЕТ УКРАЇНИ? ЧИ КЛАСИК, ПРИЗНАЧЕНИЙ ЛИШЕ ДЛЯ ХРЕСТОМАТІЙ? ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ДНІ У КНИГАРНІ «Є»: 10 БЕРЕЗНЯ, 18.30.

У програмі:

• Якби не Шевченко, то... Європейська Україна чи Малоросійська губернія?
• Твори Шевченка сьогодні: законсервований субстрат чи самодостатня поезія й проза?
• Коли «духовний батько нації» – трагічна постать, то який імідж і яке світовідчуття цієї нації?
• Як рушити далі у сприйнятті Шевченка і його творчості? Що – далі?

Адреса Книгарні «Є»: вул. Лисенка, 3, ст. м. «Золоті Ворота».

P. S. Запрошуємо всіх охочих прийти у Книгарню «Є» до 9 березня, написати свої стереотипи про Шевченка, поповнити ними спеціальну скриньку, а 10 березня побачити їх уже спаленими.

Горобчук, Коробчук, Коцарев ЦІЛОДОБОВО

У середу, 5 березня, у Могилянці, у приміщенні нової бібліотеки Антоновичів (к. 25, читальна зала) відбудеться спільний літературний вечір авторів книжки "Цілодобово" Павла Коробчука, Богдана-Олега Горобчука й Олега Коцарева.

Вони розкажуть про свої "цілодобові" пригоди, почитають найкращі поезії зі збірки та нові.

Українська мова без табу

5 БЕРЕЗНЯ О 18:00 У КНИГАРНІ «Є» ВІДБУДЕТЬСЯ ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИЖКИ ЛЕСІ СТАВИЦЬКОЇ «УКРАЇНСЬКА МОВА БЕЗ ТАБУ. СЛОВНИК НЕЦЕНЗУРНОЇ ЛЕКСИКИ ТА ЇЇ ВІДПОВІДНИКІВ. ОБСЦЕНІЗМИ, ЕВФЕМІЗМИ, СЕКСУАЛІЗМИ».

У презентації візьмуть участь:
Леся Ставицька, мовознавець, доктор філологічних наук, професор, укладач словника,
Орися Демська-Кульчицька, мовознавець,
Анатолій Дністровий, письменник,
Богдан Жолдак, письменник,
Євгенія Карпіловська, мовознавець,
Євгенія Кононенко, письменниця.

Модератор – Андрій Мокроусов, директор видавництва «Критика».

«Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників. Обсценізми, евфемізми, сексуалізми», що його уклала доктор філологічних наук, професор Леся Ставицька, подає опис обсценних слів і висловів та їх евфемізмів, у тому числі еротичної лексики, сексуального сленґу, зафіксованих у різнотипних словниках української мови, які побутують в усному мовленні, художній літературі, публіцистиці, традиційному сороміцькому (еротичному) та сучасному міському фольклорі.
Пропонований Словник містить точний опис значень близько 5000 слів і стійких словосполучень, подає їх стилістичні характеристики, довідки про походження та історико-культурний коментар, а також фіксує випадки нестандартного, «ігрового» вживання.
У теоретичній частині читач знайде чимало цікавих відомостей про мовну, соцілінґвістичну, лінґвософську та культурологічну природу розглядуваного мовного матеріалу.

Адреса Книгарні «Є»: вул. Лисенка, 3 ст. м. «Золоті Ворота».