Залишки всесвітньої історії

Книгарня «Є» та Центр соціогуманітарних досліджень ім. В.Липинського
запрошують Вас на круглий стіл експертів
«ЩО ЗАЛИШИТЬСЯ В УКРАЇНІ ВІД ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ?»,
який відбудеться 3 лютого.
Початок – о 18.00

Криза вітчизняної європейської медієвістики

Один із найважливіших напрямів історичної науки в Україні переживає тривалу кризу: вивчення історії європейського Середньовіччя та раннього Нового часу (V - XVII ст.) у нас провадиться одиницями вчених, які навряд чи вже підготують собі зміну. Період, у якому закладені фундаментальні засади європейської цивілізації, втрачає українських дослідників. Підготовка медієвістів – складний і тривалий процес, який вимагає, окрім звичайних професійних якостей, ще знання давніх мов та можливостей працювати у зарубіжних книгосховищах. Молоді українські дослідники не прагнуть долати такі труднощі. В Росії схожа ситуація вже є подоланою за державної підтримки. В Україні таких зрушень немає: якщо колись у нас буде Інститут всесвітньої історії, то вивчатися у ньому буде хіба що ХХ століття. Нічого не знаючи про Європу, ми не можемо претендувати на європейськість. Як долати такі обставини?

Проблему обговорюють експерти:
Наталія Подаляк, докт.іст.н., професор, Дипломатична академія України при МЗС України;
Олег Дьомін, докт.іст.н., професор, Одеський національний університет ім.Мечнікова;
Володимир Дятлов, докт.іст.н., професор, Чернігівський педагогічний університет ім.Шевченка;
Богдан Боднарюк, канд.іст.наук, доцент, Черновецький національний університет ім.Федьковича;
Кирило Галушко, канд.іст.н., директор Центру ім. В. Липинського (модератор).

Запрошуються усі небайдужі до майбутнього української історичної науки.

Адреса книгарні «Є»: вул. Лисенка, 3 (ст. м. «Золоті Ворота»).

Рєпа, Маркс і культура

Центр візуальної культури НаУКМА починає сезон
з семінару Андрія Рєпи "Неомарксизм і культура"

Доповідач: Андрій Рєпа
Модератор: Олексій Радинський

Тел. для довідок: 8066 3051815

Ця серія семінарів та фільмів пропонує відкрити експериментальний майданчик для обговорення сучасного розуміння культури в умовах пізнього капіталізму, а також закликає до переосмислення лівої теорії як практичного пошуку соціалістичної трансформації суспільства.

Розклад:
28.01. Неомарксизм-1. Пристрасть реального.
5.02. Неомарксизм-2. Мак'явелівський момент.
12.02. Неомарксизм-3. Політична математика.
19.02. Неомарксизм-4. Марксизм і форма.
5.03. Неомарксизм-5. Пригоди діалектики.

Початок о 18.00. в приміщенні Центру візуальної культури на Сковороди, 2. (колишній Центр сучасного мистецтва),

Перегляди фільмів - о 18.30 у кіноклубі на Набережно-Хрещатицькій, 2:

29.01 - (Стачка. Сергій Ейзенштейн, 1924)

надалі щосереди:

(Земля і свобода. Кен Лоуч, 1995)
(Щастя. Олександр Медведкін, 1934. Останній більшовик. Кріс Маркер, 1993)
(Йона, якому буде 25 років 2000 року. Ален Таннер, 1976)
(О, везунчик. Ліндсей Андерсон, 1973)

TLP Вітгенштайна. 1.21.

Привіт. Стосовно 1.21.

Можливо, це вже всі давно зрозуміли, чи я просто грубо помиляюсь, але все ж спробую прояснити. Принаймні для себе.

На мою думку, те що намагався пояснити Мінаков про "решту" - якщо я правильно розумію його думку - не зовсім правильно. Бо якщо "решта" є непроговорюваним (тим, про що не можна сказати), то як можна говорити - що воно "може лишатись тим самим"? Про нього Вітгенштейн взагалі не має згадувати! Тобто, на моє переконання, про непроговорюване в трактаті ВЗАГАЛІ не має йтися аж до останньої тези, бо це суперечить а)настанові говорити лише про мову, і б) не говорити про все те, про що не можна сказати.

Тому я спробую проінтерпретувати все твердження як таке, що говорить про проговорюване, про те, що можна сказати (%

Припустимо, що 1.21 пояснює і поглиблює 1.2. Тоді, все що там сказано, стосується виключно фактів - тобто проговорюваного.

Припустимо, що в 1.2 стверджується, що світ складається з різних, партикулярних фактів і їх можна аналізувати окремо. Взаємозв"язок світу та фактів я ще не зовсім зрозумів, тому йтиметься лише про факти.

Тоді в 1.21 йдеться про партикулярний факт та інші факти, і про їхні взаємовідносини - точніше їхню відсутність.
Я бачу принаймні два варіанти.

І. Найпростіше описати так - я спочатку так і зробив (:

1)все, що є випадком і все, що не є випадком - це партикулярний факт, що містить\ описує\ стосується водночас а) того, що сталось (те, що є випадком) і б) усього того, що вже не може статись, бо сталось саме це, або все, що цей випадок (а) виключає (те, що не є випадком)).

Це певним чином корелює з 1.12. але в першій половині 1.21 (до "решти") йдеться про партикулярний факт, а не про всю сукупність фактів.

2) "все решта" - це ті факти, що не описують\не стосуються\не містять цієї конкретної сукупності - того що випало і того що не може вже випасти - тоді зрозуміло, чого решта (фактів) може лишатись "таким же". це відповідає його пізнішому - 2.061 - незалежності станів справ.

Тоді моє припущення - в логічному просторі факт - це певна обмежена сукупність можливостей (але ось це я не до кінця розумію) / в реальному (світі, просторі?) факт - те, що випало і те, що вже не може випасти, в цьому часі\просторі\вигляді (але про все це можна щось сказати).

ІІ. АЛЕ є одна проблема - Вітгенштайн вживає не "є" і "не є", а "може бути" і "не може бути".

Якщо брати це до уваги, тоді перспектива зовсім інакша. Тут йдеться передусім про висловлювання.
Втім, все одно йдеться про прояснення 1.2, і моє припущення про його зміст зберігається.

Тоді, 1)партикулярний факт в цьому реченні означає водночас - а)"те, що може бути випадком" - тобто певну обмежену сукупність можливостей і б) "те, що не може бути випадком" - тобто увесь інший простір можливостей, що ми їх можемо описати, але які не входять у цю обмежену сукупність.
Наприклад - а)все, що може бути зі стільцем і б)все, що зі стільцем бути не може (проростати, ходити тощо), але про що ми можемо сказати.
Тут важливо зауважити, що б) конструюється саме таким лише відносно а).

2) Тоді "все решта" - це всі сукупності можливостей, факти, висловлювання, що не залежать від вказаного партикулярного факту, і тому вони можуть лишатись такими ж.

Але тут мені складно підібрати приклади, та й Вітгенштейн виходить якимось холістом у мові - і я не певен, чи це не зарано.

Мені не надто подобаються обидва, але інших я поки не бачу. Покритикуйте, плз. (:

ЗІ. Якщо я маю рацію, тоді 2. читається як запропонували Льоша і Богдан.
"Те, що є випадком, (тепер віднесення до ширшого) фактом, є станом справ". Тобто структура "семикласник, школяр є африканцем" (:
Щоправда мені це тлумачення зовсім не подобається, бо зводить все до стилістичної неграмотності Вітгенштайна. Тому тут теж лишається питання.

Діалог, комунікація, дискурс: тези конференції

Збірник тез учасників конференції "Філософія: нове покоління. Діалог, комунікація, дискурс" (26-28 лютого 2009 року, Національний університет "Києво-Могилянська академія").
Zbirnyk.pdf

Також пропонуються тексти до круглого столу "Мовленнєві акти" (модератор Олексій Вєдров), який відбудеться в суботу, 28 лютого, о 10:30 в авдиторії 313 першого корпусу НаУКМА.
SA.rar

Вітґенштайн повертається

(Мейл від Михайла Мінакова)

Шановні колеги!

Нагадую, що наступної суботи, 24 січня, ми відновлюємо роботу семінару з вивчення та перекладу "Логіко-філософського трактату".

Збираємось о 12:00 у першому корпусі НаУКМА, у 128 авдиторії.

Знову Розенберґ і буддизм

Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди НАНУ
відділ історії зарубіжної філософії
сектор східної філософії

27 січня 2009, 16:00
к. 327

СЕМІНАР ДОСЛІДНИКІВ
СХІДНИХ ФІЛОСОФІЙ

Засідання ХХVІ:
«О. О. Розенберг (1888-1919) та його підхід до проблем буддийської філософії»
(частина третя)

Формат: спільне обговорення

ЗАПРОШУЄМО УСІХ ЗАЦІКАВЛЕНИХ!

Див.: http://community.livejournal.com/ukr_asia_philos

Історія та розвідка

24 січня о 14.30 у галереї «Мистецький курінь» (Пирогова, 10 г)
відбудеться перше в 2009 році засідання філософського клубу "Мінерва".

Тема: FuturefromthePast

Історія розвідки і розвідки історії
у викладі Володимира ДМИТРЕНКА.

Суботній гість клубу - військовий розвідник та історик, що за допомогою математичного аналізу перетворив Давній Рим на майданчик для польових досліджень з футурології.

Докладніше про гостя та його книги можна прочитати на сайті Bookland-у: http://bookland.net.ua/author.php?id=372
А також у книгарні «Є» поки що є його книга
«Розвідка та інші таємні служби Стародавнього Риму та його супротивників».
(Вступ та зміст книги: http://bookland.net.ua/book.php?id=2109)
(Рецензія на книгу в «Дзеркалі тижня»: http://www.calvaria.org/press.php?press_id=818)

В издательстве АСТ в 2004 г. вышла книга В.В.Дмитренко
«Властители Рима: Время правления Октавиана Августа и династии Юлиев-Клавдиев»
(О книге: (http://www.qpknigu.ru/showTov.asp?Cat_Id=207493).

Запрошуються всі, хто цікавиться історією, методологією та прогностикою.

Також повідомляємо, що незабаром на засіданні Клубу
відбудеться презентація книги Сергія КУРБАТОВА
«Історичний час як домінанта художнього процесу».
На сайті в рубриці «Наші тексти» найближчим часом будуть
розміщені уривки з книги.