Анотація: Тим Бернерс-Лі "Заснування Павутини"

Критика. - Травень, 2008. - С. 4. Друкована версія трохи скорочена порівняно з цією.

Бернерс-Лі, Тім; Фічетті, Марк. Заснування Павутини: з чого починалася і до чого прийде Всесвітня мережа / Пер. із англ.: Андрій Іщенко. – К.: Видавн. дім. «Києво-Могилянська академія», 2007.

Книжка Тима Бернерса-Лі цікава з кількох причин. По-перше, її написав винахідник глобальної мережі в тому вигляді, як ми її знаємо сьогодні (він, до речі, увійшов другим номером до нещодавно опублікованого списку ста геніїв сучасности, у якому під номером 72 є й український художник Іван Марчук). По-друге, вона далека від уповільненого мемуарного самозамилування та відчуття власної «вінценосности». Тон тексту досить відсторонений при оцінці автором власних винаходів, але водночас він стає вельми зацікавленим і «ангажованим» у міркуваннях Бернерса-Лі щодо можливостей мережі в становленні свободи (у тому числі свободи слова), поширенні інформації, розвитку міжлюдської взаємодії на всіх рівнях і в творчості. Конструктор «павутини» постає дещо старомодним, як на нинішні часи, гуманістом і альтруїстом, для якого в усіх його розробках мають значення певні засадничі принципи, як-от рівний і вільний доступ до мережі всіх охочих, глобальність і всеохопність «павутини», її децентралізація та деієрархізація, протистояння комерціалізації Інтернету, за якої його потенційні власники зможуть встановлювати свої правила гри, можливість кожного вдосконалювати мережу, неупередженість при пошуку інформації, табу на урядове цензурування. Цікаво, що творець таких основоположних реалій (і термінів) сьогоднішнього Інтернету, як HTTP, URI (URL), HTML і, зрештою, WWW, ніколи не прагнув заробляти на них, хоча, поза всяким сумнівом, міг би створити чималий статок на авторських правах (а надто в США). Натомість його основною метою є подальше вдосконалення мережі на основі вищевказаних принципів, заради чого Бернерс-Лі навіть створив Консорціум Всесвітньої мережі, де представники найрізноманітніших об’єднань людей (від технологічних до бізнесових) спільно працюють над розширенням можливостей «павутини». Здобуткам цієї організації присвячено значну частину книжки, але про те, що автор не збирається спочивати на лаврах, свідчить опис багатьох проектів і планів Консорціуму, які він збирається реалізувати в найближчому майбутньому (а оскільки праця була видана 1999 року, можна простежити вже фактичне здійснення багатьох із них). Поза цим у книжці, звісно, розповідається й про сам процес роботи Бернерса-Лі над глобальною мережею, включно з описом програм-попередників, суміжних програм (наприклад, різних версій браузерів), створення перших мереж (які спочатку мали корпоративне застосування), винахід і міркування щодо вдосконалення кодів, протоколів, посилань тощо. Ця частина тексту подекуди перевантажена технічними подробицями, які навряд чи будуть зрозумілими пересічному читачеві, але вона чи не найяскравіше засвідчує той ентузіазм і творчий неспокій, що супроводжували роботу винахідника. Окремо Бернерс-Лі зупиняється на проблемі приватности в Інтернеті, протестуючи (і вербально, і технологічно) проти будь-яких спроб контролювати її. І саме цей аспект робить книжку вельми актуальною в сучасних українських умовах, зважаючи на нещодавню постанову уряду стосовно доступу до обміну інформацією громадянами.