"Київський філософ"

Мене завжди дивувало означення якогось філософа як "київського", "паризького", "нью-йоркського". Це на що вказує - на те, що певний інтелектуал живе в конкретному місті, чи тут домішується якась метафізика Києва, Парижа, що нібито зумовлює специфіку філософування? Якщо перше, тоді взагалі незрозуміло, навіщо це та що додає до образу мислителя вказівка на місце, де він мешкає (а тим паче за умов глобалізованого світу та постійних поїздок). Крім того, тут можна обійтися й без есенціалізму, а просто сказати "філософ із Києва".

Якщо друге, то це виглядає як малопродуктивна спекуляція. Ми починаємо конструювати специфічну "сутність" Києва, його "атмосферу" та намагаємося знайти її у філософа, і навіть не так у його творах, як у самому "стилі" чи навіть "духові" філософування. От, мовляв, Бєрдяєв - філософ нібито російський, але ж водночас і "київський", значить, наш. От начебто вчився у Києві, ходив цими вулицями... Те, що університети по всій Російській імперії працювали за єдиним стандартом, нікого загалом не хвилює. Як і те, що той же Бєрдяєв навчався на природничому (естественном) факультеті й у київські часи (до заслання) займався зовсім не київським марксизмом.

Можливо, філософа можна назвати "київським", якщо він розмірковував власне про Київ і намагався витворювати саме ту метафізику, про яку йшлося вище. Але й це, чесно кажучи, виглядає вельми сумнівно.

До чого я це все? Та до того, що сьогодні день народження ще одного "київського" філософа - Лєва Шестова :) Рівно 142 роки стукнуло чоловікові. Ієгуда Лейб Шварцман вчився в Московському університеті, жив у Франції, писав про К'єркеґора. Справжній київський.